Відкрити головне меню

Позиковий капітал — грошовий капітал, який надається в позику та приносить власнику дохід у вигляді процентів від позики.

Зміст

Джерела утворення позичкових капіталівРедагувати

  1. грошові капітали;
  2. капітали рантьє (грошові капіталісти);
  3. грошові заощадження і прибутки різних класів капіталістичного суспільства.

Особливості позикового капіталуРедагувати

  1. Позиковий капітал — це капітал-власність на противагу капіталу-функції (позичковий капітал передається в тимчасове користування промисловому або торговому капіталу і повертається після закінчення терміну позички).
  2. Позиковий капітал — капітал як товар (позичковий капітал «продається» промисловим або торговим фахівцям).
  3. Позиковий капітал має особливу форму руху (Г-Г) — гроші віддаються в позичку з тим, щоб після закінчення терміну вони були повернуті з відсотками).
  4. Позиковий капітал має специфічну форму відчуженості — форму позички (позичка відрізняється від товару одностороннім переміщенням вартості, повернення відбувається лише після закінчення визначеного часу).

Форми видачі позикРедагувати

  1. Контокорентний рахунок — сполучення позичкового рахунка з поточним. Дебетове сальдо по цьому рахунку означає видачу кредиту клієнту, а кредитове — наявність у нього власних засобів на рахунку. Цей вид кредиту — короткостроковий, застосовується в США, Німеччині, Нідерландах.
  2. Овердрафт — банк дає кредит, видаючи клієнту гроші по чеку або сплачуючи його рахунки з поточного рахунка понад наявний залишок на рахунку в межах установленого ліміту. Гранична сума овердрафту визначається договором під час відкриття поточного рахунка (Велика Британія, Канада, США).
  3. Видача позик із використанням позичкового рахунка — сума наданого кредиту перераховується з дебету позичкового рахунку на кредит поточного (розрахункового).
  4. Синдикований кредит — видається групою банків (синдикатом) звичайно на значні суми. При цьому один із банків-учасників виконує функції керуючого і платіжного агента (Велика Британія, Швейцарія).
  5. Консорційний кредит — відрізняється від синдикованого наявністю двох і більше організаторів, які спільно керують кредитом. Звичайно видаються на великі суми (від 300 млн доларів США). Застосовуються в Японії і Німеччині.
  6. Факторинг — переуступлення банку неоплачених боргових вимог, що виникають між контрагентами в процесі реалізації продукції.
  7. Лізингові операції — надання на умовах оренди на довгостроковий період машин, устаткування, нерухомості тощо.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати