Пограбування Мао (1535)
Пограбування Мао́ — пограбування в 1535 році флотом капудан-паші Османської імперії Хайр ад-Діном Барбароссою портового містечка Мао на острові Менорка (Балеарські острови)[1].
| Пограбування Мао (1535) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Османсько-габсбурзькі війни | |||||||||
| Координати: 39°53′ пн. ш. 4°15′ сх. д. / 39.883° пн. ш. 4.250° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Османська імперія Алжирський еялет |
 Іспанська імперія
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Хайр ад-Дін Барбаросса
|
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 2,500 солдат
22 галери 9 галіотів |
350 солдат | ||||||||
Напад на Мао відбувся майже відразу після поразки Барбаросси від імператора Карла V в битві за Туніс і був певною мірою помстою та частковою компенсацією Барбаросси за цю поразку. Під час облоги нещодавно захопленого Барбароссою Туніса зібраним зі всієї Європи військом Карла V, Барбаросса втік з Тунісу і добрався до свогуо флоту, завчасно переведеного з Тунісу в порт Бонев Алжирі[1]. На чолі цього флоту він здійснив напад на порт Мао на Болеарських островах, що входили до володінь Карла V.
У Мао не було гарнізону, лише одна або дві гармати, а боєприпасів чи пороху не було. У ньому було всього 300 одиниць зброї і близько 1500 жителів, з яких лише 350 були придатні до військової служби. Столицею острова в той час була Сьюдадела, де розташовувався гарнізон.[2] Барбаросса взяв значну здобич і 600—800 рабів[3][4], яких перевіз до Алжиру .
Напад
ред.У ніч на 1 вересня 1535 року військово-морський флот Османської імперії увійшов у порт Мао, замаскований під імперські кораблі, що поверталися після завоювання Тунісу. Монахи-францисканці Бартомеу Генестар і Франческ Колл прийшли зустріти кораблі, вважаючи, що це кораблі флоту Карла V. Зрозумівши, що це мусульманська флотилія, вони сповістили населення, яке зачинило стіни міста і почало готуватися до бою[5].
Побачивши, як Барбаросса висадив своїх 2500 чоловік і почав облогу міста, населення надіслало попередження про небезпеку губернатору Сьюдадели (тодішньої столиці Менорки), який негайно зібрав лицарів і сформував колону допомоги, яка швидко попрямувала до Мао, набираючи додаткове підкріплення по дорозі. 3 вересня колона з 300 чоловік зіткнулася з османськими військами, які, значно переважаючи за кількістю, знищили її, убивши губернатора та 100 його лицарів[6].
Поразка допоміжних сил на чолі з губернатором підірвала моральний дух обложених в місті і коли міська стіна була частково зруйнована нападниками, очільники Мао зв'язалися з Барбароссою, щоб обговорити умови капітуляції[7]. Увечері 4 вересня вони погодилися на капітуляцію міста з умовою, що при пограбуванні міста будуть завданашкода керівникам міста та їхнім будинкам. Наступна ніч була пекельною для Мао: загибель францисканців та інших цивільних осіб, а також зґвалтування, пожежі, розграбування та захоплення 600 в'язнів, про долю яких більше ніхто не чув. Тим часом керівники міста сховалися в Бінімаймуті[8].
Наслідки
ред.
Лідери, які здали місто, були заарештовані 8 вересня за наказом Ейхімена Переса де Фігероли, віце-короля Майорки. Того ж дня розпочався судовий процес, який тривав більше року, і 24 жовтня 1536 п'ятьох головних обвинувачених було страчено на площі Борн у Сьюдаделі.
Атака спонукала іспанців звести в Мао замок Святого Філіпа, будівництво якого розпочався в 1554 році та розмістити в ньому гарнізоном професійних солдатів[9].
Примітки
ред.- ↑ а б E.J. Brill's first encyclopaedia of Islam 1913—1936 by M. Th. Houtsma p.872
- ↑ Mariana Vinent Cardona, Y el Acta de Constantinopla, p.61
- ↑ Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 135.
- ↑ Rodney Ansell, Landscapes of Menorca: A Countryside Guide, p. 33
- ↑ Antonio Furió Sastre, Martirologio para las Islas Baleares y Pitiusas, p.217
- ↑ Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 134.
- ↑ Mariana Vinent Cardona, El Puerto de Mahón, su historia y el saqueo del pirata Barbarroja
- ↑ Lafuente, Eusebio (2000). Estancias de Carlos I en Mahon. Hidalguía: La revista de genealogía, nobleza y armas (ісп.) (278): 135.
- ↑ Miquel Àngel Casasnovas Camps, La crisi de la Universitat General de Menorca durant el segle XVII