Вікіпедія

Площа Свободи (Баку)

«Площа Свободи» (спочатку Площа імені І. В. Сталіна,[1] азерб. Сталин мейданы потім Площа ім. Леніна, азерб. Ленин мейданы відома також як площа «Азадлиг» (азерб. Azadlıq meydanı — головна площа Азербайджану, розташована в столиці країни, у місті Баку.

Площа Свободи
 Азербайджан
Населений пункт Баку
Загальні відомості
Координати 40°22′21″ пн. ш. 49°51′11″ сх. д. / 40.37250000002777739° пн. ш. 49.85333333002777323° сх. д. / 40.37250000002777739; 49.85333333002777323Координати: 40°22′21″ пн. ш. 49°51′11″ сх. д. / 40.37250000002777739° пн. ш. 49.85333333002777323° сх. д. / 40.37250000002777739; 49.85333333002777323
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap ↑3764541 ·R (Баку)
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Свободи у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майдан Свободи.

Площа Свободи є центральною площею столиці і основний міський майданчиком для масових заходів. Тут розташовані Будинок уряду, готелі Апшерон та Хілтон. Неодноразово площа ставала місцем проведення масштабних мітингів і маніфестів[2].

Історія ред.

З 1936 року по 1952 рік йшло будівництво головної нині будівлі площі — Будинку уряду. Авторами проекту були архітектори Лев Руднєв та Володимир Мунц . 6 листопада 1957 року перед будинком було установлено пам'ятник Леніну роботи скульптора Джалал Кар'ягди[3] . Нижче пам'ятника були трибуни, на яких під час парадів і демонстрацій шикувалися керівники ЦК Комуністичної партії Азербайджану і азербайджанського уряду[2] .

В середині 1980-х років почалася перебудова, а пізніше карабаський конфлікт. 17 листопада 1988 року на центральній площі почалися безперервні мітинги протесту проти політики радянського керівництва і за національну незалежність. Демонстранти були стурбовані тим, що почався нагірно-карабаський конфлікт та, як наслідок, приплив біженців, вперше прозвучали заклики до виходу Азербайджану зі складу СРСР. Ця дата офіційно відзначається нині як День національного відродження. За деякими оцінками, у ті дні на площі збиралися приблизно півмільйона чоловік. 22 листопада в Баку була введена комендантська година, і стягнуті великі сили радянських військ. Але дані дії уряду не зупинили мітинг. Через кілька днів площа була оточена силами внутрішніх військ, стягнутими в Баку з місць дислокації в різних місцях СРСР. В ніч з 3 на 4 грудня учасники мітингу були розігнані із застосуванням сили військ і бронетехніки. Багато з них (близько 400 осіб) були згодом заарештовані[4].

 
Проходження військової техніки площею під час параду . 26 червня, 2011

У 1991 році пам'ятник Леніну був знесений. На його місці був встановлений прапор Азербайджанської Республіки, а головна площа міста була перейменована на Азадлиг — площа Свободи[2].

9 жовтня 1992 року в роки Карабаської війни на площі Азадлиг відбувся перший військовий парад незалежної Азербайджанської Республіки, приурочений до першої річниці створення азербайджанської армії. Підготовка до параду зайняла менше місяця. Слід зазначити, що в параді брали участь і дві роти, запрошені з району бойових дій, які відразу ж після параду повернулися до Карабаху[2].

26 червня 2011 року на площі відбувся наймасштабніший військовий парад в історії Азербайджану[5] . У ньому брали участь 6 000 військовослужбовців особового складу та 400 одиниць військової техніки. На цьому параді вперше була продемонстрована продукція, створювана в останні роки промисловістю Азербайджану, — транспортери, а також різні види стрілецької зброї[2].

Через два роки, 26 червня 2013 року на площі з нагоди 95-річчя створення національної армії був проведений четвертий за рахунком військовий парад, Збройні сили Азербайджану на якому налічували вже понад 125000 чоловік особового складу[6]. У липні 2016 року поряд з площею пройшов етап Формули-1 — Гран-прі Європи.

Примітки ред.

  1. ↑ Кикнадзе А. Стал краше нефтяной Баку // Огонёк. — 1952. — № 1(1282). Архівовано з джерела 13 липня 2018. Процитовано 24 жовтня 2019.
  2. ↑ а б в г д  // Азербайджанский конгресс : газета. — 16 ноября 2012. — № 43 (291). Архівовано з джерела 4 березня 2016.
  3. ↑ Илюстрация «Руднев Л. В., Мунц В. О. Дом правительства (Баку)» в Большой Советской Энциклопедии. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 24 жовтня 2019.
  4. ↑ Сегодня — День национального возрождения. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
  5. ↑ «Кавказ мирно жить не может». Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 24 жовтня 2019.
  6. ↑ 95 лет Национальной армии Азербайджана. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 13 серпня 2013.
  Це незавершена стаття про Азербайджан.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Площа_Свободи_(Баку)&oldid=39646596