Натикач Петро Іванович

український історик
(Перенаправлено з Петро Іванович Натикач)

Петро Іванович Натикач (14 серпня 1947, Росава) — український історик і краєзнавець, дослідник історії України, кандидат історичних наук, доцент.

Натикач Петро Іванович
Народився14 серпня 1947(1947-08-14) (76 років)
Росава, Миронівський район, Українська РСР, СРСР
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1973)
Галузьісторія
ЗакладЖитомирський державний університет імені Івана Франка
Вчене званнядоцент[d]
Науковий ступінькандидат історичних наук (1978)
Науковий керівникСергієнко Григорій Якович

Біографія

ред.

Народився 14 серпня 1947 року в селі Росаві Миронівського району Київської області. В 1965 році закінчив Миронівську середню школу № 1 із золотою медаллю[1]. У 19681973 роках навчався на історичному факультеті Київського державного університету, після закінчення якого працював вчителем історії Житомирської середньої школи № 6[1]. У 19741977 роках — аспірант, у 19771978 роках — молодший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. 28 вересня 1978 року, під керівництвом кандидата історичних наук Г. Я. Сергієнка, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Суспільно-політичний рух на Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.». Проводив науково-допоміжну роботу у створенні другого тому восьмитомної «Історії Української РСР»[2].

З листопада 1978 року викладає в Житомирському державному педагогічному інституті — асистент, старший викладач. З 2001 року — доцент, завідувач кафедри історії України, у 20012004 та в 20072008 роках — декан історичного факультету Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. Є членом Житомирського регіонального центру європейської та євроатлантичної інтеграції України[1]. У 2015 році закінчив свою робочу кар'єру.

Основні публікації

ред.
  • З історії суспільно-політичного руху на Україні в кінці XVI — першій половині XVII століття // УІЖ. — 1978. — № 3;
  • Край в історичній літературі // Поліський дивосвіт: Література рідного краю: Житомирщина. — Частина І. — Житомир: Житомирський державний педагогічний університет імені І. Франка, 2000 (у співавторстві);
  • Житлове будівництво в сільській місцевості України. 1960—1980 // Вісник Технологічного університету Поділля. — 1999. — № 3 (у співавторстві);
  • «Українська та світова культура» в 2 випусках;
  • «Житомирщина. Історичний нарис» (у співавторстві), два видання;
  • «Зрозумієш історію — пізнаєш світ»;
  • «Історія рідного краю» — навчальний посібник для 8-го класу середньої загальноосвітньої школи;
  • «Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Гербичевського»;
  • «Історія Житомирського державного університету ім. І. Я. Франка»;
  • «Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку».

Член Редколегії серії книг «Реабілітовані історією» та журналу «Історія. Філософія. Релігієзнавство.»

Відзнаки

ред.

Відмінник освіти України1999 року); у 2006 році нагороджений знаком «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка»; у 2007 році — знаком Міністерства освіти і науки України за розвиток вищої школи «Петро Могила».

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Інститут історії України НАН України[недоступне посилання з липня 2019]