Петровський Степан Остапович
Петровський Степан Остапович (15 серпня 1913 р. в с. Кур-Лози (нині Курячі Лози) Кривоозерського району Миколаївської області — 28.08.1984, м. Львів) - український радянський промисловий діяч.
| Петровський Степан Остапович | |
|---|---|
| Народився |
15 серпня 1913 Курячі Лози, Великобобрицька волость, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер |
24 серпня 1984 (71 рік) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | інженер |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
      |
Освіта: Одеський інститут професійної освіти, економіст (1930—1934 рр.), Львівський політехнічний інститут, радіоінженер (закінчив 1965 р.).
Біографія ред.
Після закінчення Одеського інституту професійної освіти в 1934—1935 рр. працював спеціальним кореспондентом, завідуючим відділом газети ЦК КП(б)У «Комуніст» (у м. Харків).
1935—1937 рр. — директор Баштанської середньої школи № 1 (Одеська область).
1937—1938 — завідуючий Андрієво-Іванівським райвідділом народної освіти (нині Миколаївський район Одеської області).
1938—1939 рр. – курсант однорічних курсів 8 стрілецької дивізії.
1939—1940 — начальник штабу батальйону 151 стрілецького полку 8 стрілецької дивізії 13 армії, учасник радянсько-фінської війни.
1940—1941 рр. — директор взуттєвої фабрики в м. Львові.
1941—1945 рр. — командир 2-го окремого стрілецького батальйону 95 окремої стрілецької бригади.
1945 р. по 1952 р. — директор Львівської взуттєвої фабрики № 3.
1952—1953 рр. — заступник директора Державного союзного Львівського автобусного заводу,
1953—1959 рр. — заступник директора п/я 125 Львівського раднаргоспу (згодом — ВО ім. Леніна, нині — Львівське об'єднання радіоелектронної апаратури).
1959—1981 рр. – директор Львівського телевізійного заводу, генеральний директор Виробничо-технічного об'єднання «Електрон» (1971—1974 рр.), генеральний директор Виробничого об'єднання «Електрон» (1974—1981 рр.).
1981 р. – директор Львівської філії інституту підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників Міністерства промисловості засобів зв'язку СРСР.
Нагороди ред.
- орден Червоного Прапора (1940 р.)
- ордени Трудового Червоного Прапора (1966 р., 1974 р.)
- орден Леніна (1971 р.)
- Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1970 р.)
- Звння «Почесний радист СРСР» (1973 р.).
- Державна премія в галузі науки і техніки СРСР (1977 р.)
- медалі
Діяльність ред.
С. О. Петровський створив потужний, найбільший в СРСР і Східній Європі науково-виробничий комплекс з виробництва телевізорів. Телевізори «Огонек» і «Електрон» першими в країні одержали «Знак якості» (1967 р.). Розроблені на «Електроні» уніфіковані моделі телевізорів стали базовими для всіх телезаводів СРСР. Створений ним Науково-дослідний інститут телевізійної техніки «Електрон» став головним в СРСР по розробці кольорових телевізорів і очолюваний ним телезавод перший випустив серійний кольоровий телевізор, телевізор з цифровою обробкою сигналу, перший телевізор на моношасі. Інститут й окремі спеціалізовані конструкторські бюро розробляли, а підприємства об'єднання виготовляли електроніку для військово-промислового комплексу, цивільної авіації і космонавтики. Спільно з Інститутом кібернетики АН СРСР «Електрон» став піонером в галузі створення автоматизованих систем управління виробництвом (АСУВ «Львів»), впровадженої як стандарт в кількох галузях промисловості СРСР. У 80-х роках збудовано найбільший в СРСР телевізійний і радіоелектронний промисловий комплексу «Електрон» разом з житловим мікрорайоном (смт. Рясне, нині мікрорайон Рясне-1 м. Львова). Ініціатор патронату «Електрону» над футбольною командою «Карпати» (нині команда ФК «Карпати», Львів).
Похований на Личаківському цвинтарі м. Львова.
Посилання ред.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2023) |