Петришин Тарас Петрович
Тарас Петрович Петришин (позивний «Химера»; 25 січня 1989 — 6 квітня 2024, біля м. Часів Яр, Донецька область) — український громадський активіст, військовослужбовець, молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Почесний громадянин міста Тернополя (2024, посмертно).
| Тарас Петришин Тарас Петрович Петришин | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 25 січня 1989 | |
| Смерть |
6 квітня 2024 (35 років) Часів Яр | |
| Поховання | Микулинецький цвинтар | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка | |
| Псевдо | «Химера» | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Тарас Петришин народився 25 січня 1989 року.
Закінчив історичний факультет Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У 2007 році під час навчання брав участь у розкопках давньоруського городища Пліснеськ (біля с. Підгірці, Львівська область).
Проживав у Тернополі. Працював старшим комірником центрального складу будівельного інтернет-гіпермаркету. Займався національно-патріотичним вихованням молоді в громадській організації «Сокіл».
У 2014 році добровольцем пішов на фронт. Служив заступником командира роти 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня» 2-го стрілецького батальйону ім. Тараса Хамера 67-ї окремої механізованої бригади. Загинув 6 квітня 2024 року разом із командиром Сергієм Коновалом біля м. Часів Яр на Донеччині.
Прощання з Тарасом Петришиним та Сергієм Коновалом відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві[1][2].
Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі м. Тернополя[3].
Залишилися дружина Тетяна та донька.
Нагороди
ред.- почесний громадянин міста Тернополя (19 квітня 2024, посмертно) — за вагомий особистий внесок у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[4].
Вшанування пам'яті
ред.У травні 2024 року в Тернополі проведено вишкіл, який присвятили Сергію Коновалу і Тарасові Петришину[5].
Примітки
ред.- ↑ Ірина Моргун, Анна Сергієць (9 квітня 2024). У Києві прощаються з Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним з Тернопільщини. Суспільне Новини.
- ↑ У Києві попрощалися із воїнами 67 ОМБр Сергієм Коновалом (Норд) та Тарасом Петришиним (Химера), які загинули в бою проти окупантів. Відео+Фоторепортаж. Цензор.НЕТ. 9 квітня 2024.
- ↑ Богдан Боденчук, Тетяна Панченко (10 квітня 2024). Похорон «Норда» і «Химери»: в Тернополі попрощалися з двома бійцями. Суспільне Тернопіль.
- ↑ Посмертно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» отримали ще шестеро захисників. Тернопільська міська рада. 19 квітня 2024.
- ↑ Богдан Боденчук, Максим Скасків (18 травня 2024). У Тернополі провели вишкіл, присвячений пам'яті «Норда» і «Химери». Суспільне Тернопіль.
Джерела
ред.- Богдан Боденчук (14 березня 2021). Шість ротацій на схід України. Історія добровольця з Тернополя. Суспільне Новини.
- Дана Савицька (7 квітня 2024). «В один день донька залишилася без тата і хресного». На війні загинув тернополянин Тарас Петришин із позивним «Химера». Суспільне Новини.
- Дар'я Дурова (7 квітня 2024). Захищали Україну з 2014 року: під Часовим Яром загинули бійці 67 ОМБр ДУК «Правий сектор» Сергій Коновал і Тарас Петришин. Oboz.ua.
- Ольга Турчак (7 квітня 2024). Одночасно з побратимом Сергієм Коновалом, загинув Герой Тарас Петришин. 20 хвилин Тернопіль.
- Вічна і світла пам'ять випускнику історичного факультету ТНПУ Тарасу Петришину. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. 8 квітня 2024.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |