Петренко Олександр Євграфович

Олекса́ндр Євгра́фович Петре́нко (нар. 5 серпня 1957, м. Мелітополь, Запорізька область) — український краєзнавець, письменник, громадський діяч, засновник документального генеалогічно-літературного дослідницького проекту «Ідентифікація Петренків». Кандидат хімічних наук[1][2].

Олександр Євграфович Петренко
Олександр Євграфович Петренко в Лебедині біля будинку, де мешкав його прапрадід, поет-романтик Михайло Миколайович Петренко, 21.11.2017
Народився 5 серпня 1957(1957-08-05) (66 років)
м. Мелітополь, Запорізька область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Відомий завдяки Краєзнавець, письменник, громадський діяч
Alma mater Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут

Життєпис ред.

Народився 5 серпня 1957 в сім'ї службовців. 1974 року закінчив мелітопольську ЗОШ № 24, того ж року вступив до Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту на факультет Технології органічних речовин (1974—1979).

Після закінчення інституту протягом двох років працював викладачем органічної хімії Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, де також проводив дослідження як аспірант в галузі хімії гетероциклічних сполук під керівництвом проф. А. К. Шейнкмана.

Майже два роки працював інженером при Київському управлінні «Оргміндобрива» в групі, яка займалася пусконалагоджувальними роботами в м. Фергана (Узбекистан) та в інших містах.

З 1983 працював в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, де під керівництвом д. х. н., академіка НАН України В. П. Кухаря в 1993 захистив кандидатську дисертацію «Синтез і перетворення галогензаміщених пентациклоундеканів»[1].

З 2003 працює в приватній хімічній компанії науковим консультантом по азійсько-тихоокеанському регіону та Ізраїлю.

Творчість ред.

Як вчений-хімік є співавтором п'яти винаходів, захищених авторськими свідоцтвами й патентами. Співавтор понад 20 наукових статей, надрукованих у вітчизняних та закордонних наукових журналах.

Вірші почав писати ще в студентські роки. Деякі з них, що збереглися до 2011-го, було включено в невеличку збірку «Стихотворения (уцелевшее и сохранившееся)». В 2014 вийшла наступна поетична книжка «Стихотворения (поэтические опыты или возвращение в поэзию)», до якої увійшли вибрані вірші з попередньої (2011), та нові, написані протягом наступних кількох років[3].

2012 року започаткував документальний генеалогічно-літературний Проект «Ідентифікація Петренків», в рамках якого досліджує не тільки свій родовід Петренків[4][5], до якого належить і поет-романтик першої половини ХІХ століття Михайло Петренко, але й вивчає архівні документи однофамільців з прізвищем Петренко, які зустрічаються в процесі цільового пошуку. Матеріали досліджень розміщуються на документальних сайтах http://www.дивлюсьянанебо.com та http://identificationofpetrenko.com.ua, публікуються в книгах, газетах та наукових журналах.

Книги ред.

Статті ред.

Примітки ред.

Джерела ред.