Петра (Грузія)
Петра — візантійська фортеця, добре збережені руїни якої знаходяться на території села Цихисдзірі Кобулетського муніципалітету[1]. Відповідно до іншої точки зору, Петра розташовувалася на території сучасної Туреччини, біля порту Хопу[2], що, однак, суперечить даним Прокопія Кесарійського.
.JPG)
Згідно Прокопу Кесарійському, фортеця Петра в Лазиці Понта Евксинського[3] була заснована імператором Юстиніаном на місці де існувало раніше «нікчемне поселення» у Понта Евксинського[3]. У необхідності заснування тут фортеці імператора переконав полководець Іоанн Цив, «людина невідомого і низького походження, піднявся до звання стратига тільки тому, що був найнепридатнішим зі всіх людей і найздатнішим у вишукуванні коштів для незаконного придбання грошей». Використовуючи цю фортецю, Цив грабував майно лазів[4].
Добре укріплене місто після тривалої облоги було захоплене персами під командуванням Хосрова I. У фортеці був залишений гарнізон, а сама вона була укріплена персами[5]. В 549 Юстиніан відправив військо в 7,000 осіб під командуванням Дагисфея і 1,000 цанів. Армія стала табором біля Петри і приступила до облоги[6]. Проведена невміло і нерішуче, облога завершилася повним провалом[7].
Після переможного закінчення чергового етапу війни з Персією, візантійці самі зруйнували тут фортеця, «щоб варвари, вдруге прийшовши сюди, не могли зробити якої-небудь підступності»[8].
В ході розкопок 1961-1962 років на території акрополя Петри були виявлені залишки двох ранньосередньовічних споруд, базиліки і лазні, що входили в єдиний архітектурний ансамбль, що оточував з трьох сторін невелику трикутну площу. Залишки лазні частково знаходяться за виникшими в більш пізній час стінами. У лазні, що має типову для пізньоантичних лазень архітектуру, зберігся портик[1].
У Петрі В період з першої половини VI століття по X століття перебувала єпископська кафедра[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Леквинадзе В. А. О постройках Юстиниана в Западной Грузии // Византийский временник. — 1973. — Т. 34 (21 квітня). — С. 174—179.
- ↑ Григолия Г. К. Вопросы локализации городских центров (Петра) древней Колхиды // Сборник исторической географии Грузии. — Тбилиси, 1989. — Т. 7 (21 квітня). — С. 81.
- ↑ а б Прокопий, «Война с персами», II, XVII, 3
- ↑ Прокопий, «Война с персами», II, XV, 9-10
- ↑ Прокопий, «Война с персами», II, XIX, 1-3
- ↑ Прокопий, «Война с персами», II, XIX, 10-11
- ↑ Прокопий, «Война с персами», II, XXX, 8-12
- ↑ Прокопий, «О постройках», III, VII, 7
Література ред.
- Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история. — СПб. : Алетейя, 1998. — ISBN 5-89329-109-3.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |