Петля Оріона (фільм)

науково-фантастичний фільм Василя Левіна, 1981

«Петля Оріона» (рос. «Петля Ориона») — український радянський науково-фантастичний фільм 1981 року, поставлений режисером Василем Левіним.

Петля ОріонаPicto infobox cinema.png
Петля Ориона постер.jpg
Оригінальний постер до фільму
Жанр наукова фантастика
Режисер Василь Левін
Сценаристи
У головних
ролях
Леонід Бакштаєв
Геннадій Шкуратов
Анатолій Матешко
Оператори
Композитор Олександр Зацепін
Кінокомпанія
Тривалість 80 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1981
Дата виходу квітень 1981[1]
IMDb ID 0230634
Рейтинг IMDb: 5.6/10 stars

СюжетРедагувати

Фільм предмовляється коротким інтерв'ю з групою консультантів, які обговорюють проблему контакту з позаземними цивілізаціями.  

На межі Сонячної системи виникло потужне випромінювання, від якого космонавти втрачають глузд. Явище назване «Петлею Оріону». Для дослідження цього явища із Землі за завданням ООН вирушає радянський корабель «Фаетон» зі змішаним екіпажем з людей та «кіберів» — роботів-андроїдів конструкції кібернетика Скрябіна. Роботи здатні витримувати екстремальні умови, а для того, щоб екіпаж не відволікався на сторонніх осіб, їх зробили двійниками команди.

Діставшись місця призначення, екіпаж вступає в контакт з голограмами — посланцями невідомої інопланетної цивілізації, яка тисячоліття тому мешкала на десятій планеті Сонячної системи. Землі загрожує серйозна небезпека — галактичний вірус Ер Зет, що викликає «скляну хворобу». Іншопланетяни намагаються врятувати людство, посилаючи зі своєї планети потік «реліктових нейтрино», щоб створити навколо Землі енергетичний бар'єр (а саме «Петлю Оріону»), який захистить людей від вірусів і хвороб.

Спілкування з чужопланетянами небезпечне для екіпажа, оскільки випромінювання голограми впливає безпосередньо на мозок людини. Через потужне випромінювання втрачені двоє «кіберів». Навігатор Август виходить у відкритий космос, щоб змінити налаштування захисту корабля, й отримує великі ушкодження мозку. Лікар Маша виліковує його за допомогою медичної технології «психоконтакту», яку вона розробила разом з його мамою Ганною Петрівною, загиблою в процесі експериментів.

Кібернетик трактує наміри чужопланетян як ворожі і хоче знищити «Петлю Оріону». Він ранить командира і намагається перекомутувати комп'ютер, щоб змінити польотне завдання, але викликає замикання і гине, пошкодивши електронні схеми і робота-лікаря. Командир приймає рішення вийти у відкритий космос і пройти через центр петлі, щоб довести її нешкідливість для людей. В результаті його рана повністю гоїться, не залишивши ніяких слідів.

Метеорний потік ушкоджує відсік борт-інженера. Робот-двійник намагається відкрити герметичні двері, поставивши під загрозу життя інших членів екіпажу, але Дмитро дезактивує його за кілька секунд до розгерметизації. Команда думає, що він загинув, але чужопланетяни встигають врятувати його, огорнувши його енергетичним коконом.

Посланці знайшли спосіб безпечного спілкування з екіпажем. Вони повідомляють: «Ми прийшли з миром». Корабель повертається на Землю, щоб підготувати її для контакту.

У роляхРедагувати

Леонід Бакштаєв  Павело Бєлов (командир корабля)/Командир-2
Геннадій Шкуратов  Август Горіс (навігатор)/Навігатор-2
Анатолій Матешко  Митя Тамаркін (борт-інженер)/Борт-інженер-2
Віталій Дорошенко  Олександр Саганський (кібернетик)/Кібернетик-2
Людмила Смородіна  Марія Дементьєва (лікар)/Лікар-2
Анатолій Азо  Микола Кречет (керівник проекту)
Гіві Тохадзе  Старий (чужопланетянин)
Лія Еліава  Жінка (Ганна Петрівна, чужопланетянка)
Олена Кокалевська  Ея (чужопланетянка)
В епізодах
Андрій Градов  Андрій Семенович
Юрій Меншагін  італійський астронавт
Борис Руднєв італійський астронавт
Валентин Кулик  член комісії (немає в титрах)
Ерменгельд Коновалов член комісії (немає в титрах)

Знімальна групаРедагувати

Симфонічний оркестр Держкіно СРСР під управлінням диригента В. Васильєва

КонсультантиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Петля Ориона (1980) - информация о фильме на сайті Кино-Театр.РУ (рос.)

ПосиланняРедагувати