Перчин Микола Васильович
Микола Васильович Перчин (1 вересня 1912, селище Казанка, тепер Миколаївської області — 15 травня 1979, місто Кривий Ріг Дніпропетровської області) — український радянський діяч, інженер-будівельник, партійний і громадський діяч, діяч місцевого самоврядування, голова виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих у 1959—1969 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань.
Перчин Микола Васильович | |
---|---|
Народився |
1 вересня 1912 селище Казанка, тепер Миколаївської області |
Помер |
15 травня 1979 (66 років) місто Кривий Ріг Дніпропетровської області |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | інженер-будівельник |
Alma mater | Придніпровська державна академія будівництва та архітектури |
Учасник | німецько-радянська війна |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в селянській родині. Закінчив початкову чотирирічну освіту у церковноприходській школі селища Казанки. Після смерті батька родина Миколи Перчина переїхала в Кривий Ріг і поселилася на Гданцівці. У Кривому Розі Микола Перчин здобув повноцінну початкову освіту.
У 1932 році переїхав у Дніпропетровськ і вступив до Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту. У 1937 році, отримавши червоний диплом, Микола Перчин був направлений працювати на Далекий Схід СРСР.
У роки німецько-радянської війни служив у Червоній армії, очолював бригаду саперних військ.
У 1945 році, після демобілізації, повернувся до міста Кривий Ріг. Працював головним інженером будівельної контори тресту «Дзержинскруда». Очолював відділ капітального будівництва рудоуправління імені Кірова у Кривому Розі. Керував будівництвом Криворізького міського театру драми та музичної комедії імені Шевченка. Був організатором і першим керівником (до 1959 року) монтажно-будівельного тресту «Криворіжжитлобуд» Дніпропетровської області.
У березні 1959 — 1969 року — голова виконавчого комітету Криворізької міської ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.
Потім — на пенсії.
Нагороди ред.
За трудові досягнення нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, «Знак Пошани».
Джерела ред.
- Дреева Т. Почтили земляка [Текст] / Т. Дреева // Червоный горняк. — 2012 (5 сентября).— № 66 (21292). — С. 4. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](укр.)
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |