Вікіпедія

Персі Стаут

Персі Вайфолд Стаут (англ. Percy Wyfold Stout; 20 листопада 1875(1875листопада20), Глостер, Глостершир, Англія, Велика Британія — 9 жовтня 1937, Лондон, Англія, Велика Британія) — британський регбіст, військовий діяч і бізнесмен.

Персі Стаут
Загальна інформація
Громадянство  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Народження 20 листопада 1875(1875-11-20)
Глостер, Англія, Сполучене Королівство
Смерть 9 жовтня 1937(1937-10-09) (61 рік)
Лондон, Велика Британія
Alma mater The Crypt Schoold
Спорт
Вид спорту футбол
Команда Barbarian FCd, Збірна Англії з регбі, Gloucester Rugbyd і Richmond Rugby Clubd
Участь і здобутки
CMNS: Персі Стаут у Вікісховищі

Народився у 1875 році в Англії. Зробив успішну кар'єру у спорті, граючи за різні регбійні команди разом зі своїм братом Френком, а також представляв збірну Англії з регбі на міжнародному рівні. Відійшовши з професійного спорту, зайнявся бізнесом. Після початку Першої світової війни вступив до Британської армії. За участь у боях на Близькому Сході, зокрема в Єгипті, надано орден «За видатні заслуги» і зведено в офіцери Ордену Британської імперії, а також нагороджено орденом Нілу IV класу. Після закінчення війни повернувся до Єгипту, але вже як бізнесмен. Персі Стаут помер у 1937 році в Англії.

Біографія ред.

Молоді роки та спортивна кар'єра ред.

Народився 20 листопада 1875 року в англійському Глостері в родині весляра Вільяма Стаута[en] й Емми Едкок. Його батько дав кільком своїм синам імена, пов'язані з академічним веслуванням, і Стаут не став винятком — його названо на честь туру «Wyfold Challenge Cup[en]». Персі здобув освіту у Крипт-школі[en], де був членом футбольної асоціації[1].

Деякі з братів Стаут стали спортсменами високого рівня, і Персі слідом за молодшим братом Френком вступив до футбольної команди «Глостер Сіті». Граючи за «Глостер», у 1892 році Стаут взяв участь у створенні Ліги Бристоля та району[2]. До переходу на регбі у 1895 році Стаут виступав за Corinthian F.C.[en][1][3].

Більшість регбійної кар'єри Персі пройшла в Глостері, де він грав разом зі своїм братом Френком, паралельно беручи участь у Глостерширі[4]. У сезоні 1897—1898 років його обрано до гастрольної команди Barbarian F.C.[en], і того ж року йому запропонували місце у збірній Англії[5]. Його перший міжнародний виступ відбувся на Кубку домашніх націй 1898 — у виїзному матчі в Единбурзі проти збірної Шотландії. На цьому матчі Стаут приєднався до свого брата Френка, гравця збірної Англії з 1896 року. Гра закінчилася нічиєю 3:3[6]. Персі зіграв і в другій грі в серії 1898 року, в якій здобуто перемогу над збірною Уельсу. У цьому матчі він зробив свою першу й останню спробу[en] на міжнародному рівні, як і Френк[7]. Це був перший раз, коли брати зробили спроби на міжнародному рівні у тій самій грі за збірну. Наступного разу таке вдалося повторити на Кубку п'яти націй 1993 братам Рорі[en] та Тоні Андервудам[en][8].

Стаут взяв участь ще в трьох іграх за збірну Англії, і всі на Кубку домашніх націй 1899 року. Грав у центрі, тоді як Френк завжди був форвардом[9]. Англія програла всі матчі та дійшла до нижньої частини таблиці. Стаут більше не обирався до збірної Англії, й у 1900 році покинув Глостер, почавши грати за Ричмонд і Бристоль до відходу з регбі[1].

Бізнес і війна ред.

Після завершення кар'єри в регбі, Стаут переїхав до Каїра і став біржовим маклером[10]. Спочатку працюючи у партнерстві з Ернестом Чарльзом Хоггом, Стаут скупив частку свого партнера після його смерті у 1907 році[1][11]. У 1910 році Персі з дружиною-американкою Мері оселився в Мааді, ставши одним з найперших жителів регіону.

З початком Першої світової війни Персі та Френк вступили до лав Британської армії і 7 вересня 1914 року їм надано звання других лейтенантів[12][13]. Персі у складі кулеметного корпусу взяв участь у боях у Єгипті та секторі Газа[1]. 29 червня 1915 року Стаута підвищено до лейтенанта[14][15].

За свою службу він п'ять разів згадувався у донесеннях[en][1], і у 1917 році «за помітну мужність і відданість обов'язку» нагороджений орденом «За видатні заслуги»[16]. 1 січня 1919 року став офіцером Ордену Британської імперії від короля Великої Британії Георга V «за цінні послуги, надані у зв'язку з військовими операціями в Єгипті»[17][18], а 26 листопада — нагороджений орденом Нілу IV класу від султана Єгипту Ахмеда Фуада I[19][20][21].

Подальше життя ред.

Після закінчення війни Стаут повернувся до Єгипту як цивільна особа. У Каїрі він став директором компаній «Egyptian Delta Land Co» та «Anglo American Nile»[1].

Помер 9 жовтня 1937 року у віці 62 років у Лондоні[22].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж King, Malc. Percy Stout. Gloucester Rugby Heritage. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  2. ↑ Club History. gloucestercityafc.com. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 6 грудня 2014.
  3. ↑ Maule, Raymond. The Complete Who's Who of England Rugby Union Internationals. — Derby : Breedon Books, 1992. — С. 155. — ISBN 1-873626-10-X.
  4. ↑ Gloucestershire (All matches and trials listed). cliftonrfchistory.co.uk. Архів оригіналу за 13 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2014.
  5. ↑ Starmer-Smith, Nigel. The Barbarians. — Macdonald & Jane's Publishers, 1977. — С. 231. — ISBN 0-86007-552-4.
  6. ↑ Home Nations – Edinburgh, 12 March 1898: Scotland 3 – 3 England. ESPN Scrum.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  7. ↑ Home Nations – Blackheath, 2 April 1898: England (6) 14 – 7 (3) Wales. ESPN Scrum.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
  8. ↑ Griffiths, John (2 березня 2009). Ask John: Irish club fixtures, feeding the scrum and tour sides in Wales. ESPN Scrum.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2009. Процитовано 6 грудня 2014.
  9. ↑ Family affair! Vunipola brothers swap fast food for fast track in bid to rewrite England's 114-year history. The Daily Mail. 6 березня 2013. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  10. ↑ Hall of Fame: Percy Stout. Глостер Сити. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  11. ↑ The Times from London, Page 13. The Times. 22 травня 1907. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  12. ↑ Brind, Chris. Percy Wyfold Stout, Died 1937, Distinguished Service Order (D.S.O). Gloucester Rugby Heritage. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  13. ↑ Supplement 28893, Page 7084 (PDF). The London Gazette. 7 вересня 1914. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  14. ↑ Issue 29210, Page 6267 (PDF). The London Gazette. 29 червня 1915. Процитовано 6 грудня 2014.
  15. ↑ Issue 29210, Page 6268 (PDF). The London Gazette. 29 червня 1915. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  16. ↑ Issue 13128, Page 1646 (PDF). The Edinburgh Gazette. 20 серпня 1917. Процитовано 6 грудня 2014.
  17. ↑ Supplement 31093, Page 52 (PDF). The London Gazette. 1 січня 1919. Архів (PDF) оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  18. ↑ Supplement 31093, Page 53 (PDF). The London Gazette. 1 січня 1919. Архів (PDF) оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  19. ↑ Issue 31659, Page 14635 (PDF). The London Gazette. 26 листопада 1919. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  20. ↑ Issue 31659, Page 14636 (PDF). The London Gazette. 26 листопада 1919. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  21. ↑ Issue 31659, Page 14637 (PDF). The London Gazette. 26 листопада 1919. Архів (PDF) оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
  22. ↑ Percy Stout. Gloucester Rugby Heritage. 30 жовтня 2010. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Персі_Стаут&oldid=41350821