Вікіпедія

Персеверанс (марсохід)

марсохід, що виготовлений Лабораторією реактивного руху для використання у місії НАСА «Марс 2020»
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Персеверанс.

Марсохід «Персеверанс» або «Персі» (англ. Perseverance — «наполегливість») — марсохід, що виготовлений Лабораторією реактивного руху для використання у місії НАСА «Марс 2020»[4]. Його створено на основі існуючого ровера «К'юріосіті»[5]. Має сім наукових приладів, 23 камери та два мікрофони для вивчення поверхні марсіанського кратера Єзеро. Знаходити нові локації для дослідження марсоходу допомагає роботизований гвинтокрил «Індженьюйті». Посадка на Марс відбулася 18 лютого 2021 року[3].

Perseverance
Mars 2020
Марсохід «Персеверанс» (комп'ютерне моделювання)
Основні параметри
Повна назваМарсохід «Персеверанс»
COSPAR ID2020-052A
NORAD ID (TLE)45983 (мапа)
ВиготівникЛабораторія реактивного руху США США
ОператорNASA/Лабораторія реактивного руху США США
Тип апаратаМарсохід
Дата запуску30 липня 2020, 11:50 (UTC)[1]
Ракета-носійAtlas V 541[2].
Космодромбаза Канаверал, SLC-41
Тривалість польоту6 місяців, 19 днів
Технічні параметри
Маса1025 кг
Розміри(3×2,7×2,2) м3
Потужність110 Вт
Джерела живленняРІТЕГ
Посадка на небесне тіло
Небесне тілоМарс
Дата і час посадки18 лютого 2021, 20:56 (UTC)[3]
Місце посадкиКратер Єзеро
Вебсторінка
ВебсторінкаСайт проекту

Конструкція марсохода

ред.
 
«Персеверанс» у лабораторії 17 грудня 2019 року
 
Логотип місії

Конструкція марсохода ґрунтується на діючому марсоході «К'юріосіті», але має міцніші колеса з більшою шириною і діаметром (52,5 см проти 50 см у попередника)[6][7][8][9][10]. Вони зроблені з алюмінію та мають шипи для кращого зчеплення із ґрунтом і титанові спиці для пружинної опори[11]. Інструменти та система збору і збереження зразків, поліпшені колеса роблять цей марсохід важчим, ніж «К'юріосіті»[10], на 17 % (1050 кг проти 899 кг). Марсохід оснащений 2,1-метровою роботизованою рукою, що здатна виконувати різноманітні операції, включно з аналізом геологічних зразків із поверхні Марса[12]. Також ровер містить карту пам'яті із даними осіб, які взяли участь у промоакції НАСА «Надішли своє ім'я на Марс»[13].

Радіоізотопний термоелектричний генератор (РІТЕГ) марсохода важить 45 кг і містить 4,8 кг плутонію, як джерело тепла, яке конвертується в електроенергію[14]. Потужність генератора — 110 Вт під час запуску, з невеликим зменшенням протягом дії місії[14]. Марсохід має два літій-іонні акумулятори, які необхідні для задоволення пікових потреб в енергії, коли для роботи інструментів вимагається більше енергії, ніж генерує РІТЕГ. Передбачається, що РІТЕГ працюватиме 14 років, він був затверджений міністерством енергетики США[14]. На відміну від сонячних панелей він забезпечує значну гнучкість у роботі інструментів марсохода навіть вночі і під час пилових бур та зим[14].

Марсохід оснащено радіаційно стійким одноплатним комп'ютером на базі процесора RAD750 з частотою 133 МГц та 128 МБ динамічної оперативної пам'яті.

Прилади марсохода

ред.
 
Наукові прилади марсохода «Персеверанс»

НАСА виділило 130 млн дол. на 7 наукових приладів ровера, вони були обрані з 60 пропозицій. Остаточний склад приладів був оголошений 31 липня 2014 року. Це[15][16][17][18]:

  • Mastcam-Z — удосконалена система камер з можливістю панорамної і стереоскопічної зйомки, а також наближення.
  • SuperCam — прилад для фотографування, хімічного та мінералогічного аналізу складу зразків. Має два лазери та чотири спектрометри.
  • Planetary Instrument for X-ray Lithochemistry — рентгенофлуоресцентний спектрометр, до складу якого входить також камера високої роздільної здатності для визначення дрібномасштабного хімічного складу елементів матеріалу з поверхні Марса.
  • Scanning Habitable Environments with Raman and Luminescence for Organics and Chemicals[en] (SHERLOC) — спектрометр, для дрібномасштабної зйомки, що використовує ультрафіолетовий лазер для визначення дрібномасштабного мінерального складу, та буде допомагати знаходити органічні складові.
  • The Mars Oxygen In-Situ Resources Utilization Experiment  — прилад спробує in situ виробляти кисень із діоксиду вуглецю, який міститься в атмосфері Марса.
  • Mars Environmental Dynamics Analyzer — комплект датчиків спеціалізованої метеорологічної станції, для вимірювання температури, швидкості і напрямку вітру, тиску, відносної вологості, розміру і форми частинок пилу.
  • Radar Imager for Mars' subsurface experiment (RIMFAX) — підповерхневий радіолокатор, з сантиметровою роздільною здатністю, для вивчення геологічної структури підповерхневих шарів. Розроблений норвезьким Інститутом оборонних досліджень.
  • Марсіанський гвинтокрил «Індженьюйті» — роботизований гвинтокрил-розвідник, для дослідження поверхні Марса з метою подальших пересувань ровера, має сонячні батареї і масу 1,8 кг. Може здійснювати польоти не більше 3 хв на день та на відстань не більше 600 м.
  • Під час спуску на поверхню, переміщення і збору зразків будуть використовуватися два мікрофони[19][20].
  • На ровер встановлено 23 камери[21].

Перебіг місії

ред.
Див. також: Ingenuity
 
Фото «Персеверанс» з небесного крана
 
Перше фото, отримане з марсохода
 
Електронний квиток, наявність якого означає, що ім'я і прізвище його власника записані на карті пам'яті марсохода

Автоматична міжпланетна станція з марсоходом «Персеверанс» і вертольотом Ingenuity була запущена США із космічного стартового комплексу 41 на мисі Канаверал у Флориді (США) 30 липня 2020 року, о 7:50 ранку за тихоокеанським часом (11:50 за Гринвічем). Ракета-носій — Atlas V компанії United Launch Alliance (ULA). Станом на жовтень 2020 року вона подолала половину шляху до Марса[22]. Загалом на політ до Марса знадобилося близько семи місяців. Посадка на Марс успішно відбулася 18 лютого 2021 року в кратері Єзеро[23].

Марсохід «Персеверанс» має зібрати на Марсі зразки породи, які на Землю вивезе спеціальна спільна місія Європейського космічного агентства (ЄКА) і НАСА. Її планується відправити до Марса не раніше 2026 року. Однак 15 квітня 2024 року НАСА повідомило, що агентство вже деякий час використовує архітектуру повернення зразків з Марса (MSR), але неодноразові затримки та перевитрати коштів зробили початковий план непрактичним. У зв'язку з цим, НАСА почала шукати новий спосіб повернути зібрані зразки з Марса на Землю[24].

«Персеверанс» здійснив спробу забору зразків ґрунту з поверхні планети у серпні 2021 року, однак вона виявилася безуспішною. Перший зразок ґрунту вдалося добути 2 вересня 2021 року, а другий — 9 вересня[25][26][27][28][29][30].

23 вересня 2021 року марсохід розпочав пошуки місця для паркування, щоб перечекати сонячне з'єднання. Через сонячне сполучення (явище, коли Сонце розташоване між космічним об'єктом та Землею по прямій траєкторії) команда НАСА тимчасово втратила зв'язок із марсоходом. Під час з'єднання зірка сильно обмежує роботу радіопередач, у зв'язку з чим «Персеверанс» необхідно було знайти місце, де він перебував до її відновлення[31][32].

8 жовтня 2021 року Лабораторія реактивного руху НАСА повідомила, що марсохід «Персеверанс» тимчасово призупинив роботу. Це пов'язано з тим, що Марс та Земля нині перебувають на діаметрально протилежних сторонах від Сонця, і зв'язок із марсоходом підтримувати неможливо. Апарат перечекав сонячне сполучення та в середині жовтня повернувся до роботи, одразу надіславши нові фотографії та аудіозапис з Марса[33][34][35][36][37][38][39][40][41].

8 листопада 2021 року мінігелікоптер Ingenuity прибув до Марса разом із «Персеверанс» та здійснив 15-й політ, що тривав довше двох хвилин[42][43][44][45].

16 та 24 листопада 2021 року марсохід «Персеверанс» зібрав чергові зразки каменю Марса. Зразок було взято з породи, що була наповнена мінералом олівіном, який відзначається оливково-зеленим кольором. Марсохід взяв два зразки каменю, оскільки в НАСА називають це ціллю з «високим рівнем пріоритетності»[46][47][48][49][50].

31 березня 2023 року марсохід НАСА «Персеверанс» пробурив та взяв свою 16-ту пробу зі скелі під назвою «Берія», розпочавши своє останнє завдання, яке передбачає дослідження вершини стародавньої річкової дельти Єзеро. Марсохід застосував дриль на кінці своєї роботизованої руки довжиною 2 метри та через 30 хвилин марсохід вже мав шматок марсіанської породи у формі циліндра розміром зі шматок шкільної крейди, який був завантажений на зберігання в одну з 43 титанових трубок для зразків. «Відібраний зразок був безпечно заправлений у живіт „Персеверанс“», — про це оголосило НАСА. За словами членів команди місії, зразок висвердлили з каменю, який, імовірно, міг би містити докази стародавнього мікробного життя, якщо життя колись існувало на Марсі. Станом на початок квітня 2024 року, марсохід вже зібрав 19 із запланованих 38 зразків, 16 з яких були зібрані бурінням марсіанських порід[51].

Доставити на Землю зразки марсіанського ґрунту планують у 2031 році. НАСА обрало компанію, яка виготовить легку ракету для доставлення зразків з поверхні Марса, — Lockheed Martin[52][53].

19 квітня 2023 року марсохід НАСА «Персеверанс» втратив свого роботизованого гвинтокрила-розвідника Ingenuity, який, згідно з останніми повідомленнями, не зміг приземлитися у визначеному місці, та зв'язок із ним було втрачено[54].

20 квітня 2023 року, згідно з повідомленням НАСА, марсохід «Персеверанс» розпочав досліджувати віялоподібний кратер Єзеро, де знайшов всередині великого кратера маленький, схожий на мушлю кратер Бельва[55][56]. 22 квітня марсохід, який був припаркований на захід від краю кратера, зробив зображення басейну. Виявилося, що кратер Бельва є чудовим прикладом того, скільки відкритої породи може продемонструвати кратер такого типу, і це може допомогти вченим отримати краще уявлення про те, якою місцевість була раніше. Загальноприйнята думка вчених полягає в тому, що цей кратер демонструє піщану косу, яка колись утворювалася тут річкою, але давно висохла[57].

Дворічне вивчення поверхні Марса закінчилося на початку 2023 року несподіваним відкриттям: у кратері Єзеро знайдені сліди того, що колись було річкою. Під час дослідження рельєфу «Персеверанс» виявив скелі та відкладення, які, на думку вчених, колись були річковим дном. Фахівці НАСА пояснили, що знайдена ребриста поверхня — ознака бурхливої течії річки. Наразі вчені намагаються зрозуміти, наскільки великою була ця висохла водна артерія і чи можна її зіставити з відомими річками на Землі. Вони акцентують на тому, що виявлення висохлої водойми на Марсі — чергове свідчення того, що на ньому було життя[58].

На початку червня 2023 року, згідно з повідомленням Space.com, марсохід НАСА «Персеверанс» перевершив свій попередній рекорд у перетворенні тонкої атмосфери Марса на джерело кисню. У результаті експерименту було подвоєно попередній рівень виробництва кисню з використанням ресурсів Марса, а саме MOXIE за 58 хвилин досягла швидкості виробництва приблизно 12 грамів кисню на годину, що є приблизно вдвічі більше, ніж очікувалося[59][60].

З 10 по 25 листопада 2023 року, НАСА не надсилало жодних команд марсоходу «Персеверанс», адже це був період, коли Марс перебував по інший від Землі бік Сонця. Під час таких розташувань, які називаються сонячними сполученнями Марса, плазма, що викидається із зовнішньої атмосфери Сонця, може перешкоджати зв'язку між двома планетами. Тому НАСА та інші агентства, які керують роботами місій на Марсі, тимчасово припиняють надсилати команди в такі періоди (які відбуваються приблизно один раз на 2 роки), щоб не допустити потрапляння спотворених команд і не спричинити проблем. З 5 грудня, коли Марс вийшов із-за Сонця, марсохід НАСА «Персеверанс» повернувся до роботи[61].

У лютому 2024 року, на борту марсоходу «Персеверанс» вийшов з ладу лазер зі складу SHERLOC, який застосовувався для випаровування невеликих ділянок породи, що дозволяло аналізувати їх склад за допомогою камер і спектрофотометрів. SHERLOC розташований на кінці роботизованої руки марсоходу, що дозволяє йому наближатися до зразків, щоб запобігти перешкодам для чутливого рамановського спектрометра. Тепер, з відкритою кришкою SHERLOC не може запускати свій лазер або збирати дані спектроскопії[62].

17 червня 2024 року, за повідомленням видання Space.com, марсохід «Персеверанс» відкрив для себе нову частину Марса — Bright Angel. Пристрій зробив цілий ряд фото незвичної місцевості зі світлим ґрунтом. До цього, починаючи з січня 2024 року, марсохід постійно вивчав південну сторону долини Неретва, що вважається скам'янілістю річки Neretva Vallis, яка колись, на переконання вчених, живила кратер Єзеро[63].

Operational Perseverance Twin

ред.

У листопаді 2021 року НАСА почало випробовувати ровер під назвою Optimism, який є клоном «Персеверанс». Ровер тестують на майданчику в Південній Каліфорнії, який імітує марсіанську поверхню. Його ціль — виявити можливі труднощі й межі можливого для «Персеверанс»[64][65].

Згідно з повідомленням НАСА, інженери також удосконалили конструкцію коліс марсохода «Персеверанс», адже він продовжує збирати каміння на ободи своїх коліс і протягом вже довгого часу рухається разом із ними. Ще на початку 2022 року на його передньому лівому колесі з'явився камінь, що залишається там і досі. Тепер у марсохода «Персеверанс» з'явився ще один — більший камінь, який потрапив у переднє праве колесо і також тепер мандрує разом із ровером[66].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ НАСА запустила на Марс важку ракету Atlas V з найновішим марсоходом Perseverance.ВІДЕО (укр.). espreso.tv. 30 липня 2020. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  2. ↑ Ray, Justin (25 липня 2016). NASA books nuclear-certified Atlas 5 rocket for Mars 2020 rover launch. Spaceflight Now. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  3. ↑ а б Jeff Foust (18 лютого 2021). Perseverance lands on Mars (англ.). spacenews.com.
  4. ↑ Gamie Groh (12 липня 2020). NASA set for upcoming Mars mission to seek signs of ancient life on the red planet (англ.). teslarati.com.
  5. ↑ Amos, Jonathan (4 December 2012). «Nasa to send new rover to Mars in 2020» [Архівовано 8 квітня 2020 у Wayback Machine.]. BBC News. Retrieved 5 December 2012
  6. ↑ Harwood, William (4 грудня 2012). NASA announces plans for new $1.5 billion Mars rover. CNET. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 5 грудня 2012. Using spare parts and mission plans developed for NASA's Curiosity Mars rover, Ronnie Pickering says it can launch the rover in 2020 and stay within current budget guidelines.
  7. ↑ Wall, Mike (4 грудня 2012). NASA to Launch New Mars Rover in 2020. Space.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 5 грудня 2012.
  8. ↑ Lakdawalla, Emily (19 серпня 2014). Curiosity wheel damage: The problem and solutions. Planetary.org/Blogs. The Planetary Society. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 22 серпня 2014.
  9. ↑ Gebhardt, Chris. Mars 2020 rover receives upgraded eyesight for tricky skycrane landing. NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 11 жовтня 2016.
  10. ↑ а б Mars 2020 - Body: New Wheels for Mars 2020. NASA/JPL. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 6 липня 2018.
  11. ↑ Mars 2020 Rover - Wheels. NASA. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 9 липня 2018.
  12. ↑ Mars 2020 Rover's 7-Foot-Long Robotic Arm Installed. mars.nasa.gov (English) . 28 червня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 1 липня 2019. The main arm includes five electrical motors and five joints (known as the shoulder azimuth joint, shoulder elevation joint, elbow joint, wrist joint and turret joint). Measuring 7 feet (2.1 meters) long, the arm will allow the rover to work as a human geologist would: by holding and using science tools with its turret, which is essentially its "hand"
  13. ↑ Send your name to Mars (англ.). mars.nasa.gov. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 30 липня 2020.
  14. ↑ а б в г Mars 2020 Rover Tech Specs. JPL/NASA. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 6 липня 2018.
  15. ↑ Webster, Guy; Brown, Dwayne (21 січня 2014). NASA Receives Mars 2020 Rover Instrument Proposals for Evaluation. NASA. Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 21 січня 2014.
  16. ↑ Timmer, John (31 липня 2014). NASA announces the instruments for the next Mars rover. ARS Technica. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  17. ↑ Brown, Dwayne (31 липня 2014). RELEASE 14-208 – NASA Announces Mars 2020 Rover Payload to Explore the Red Planet as Never Before. NASA. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 31 липня 2014.
  18. ↑ Brown, Dwayne (31 липня 2014). NASA Announces Mars 2020 Rover Payload to Explore the Red Planet as Never Before. NASA. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 липня 2014.
  19. ↑ Microphones on Mars 2020. NASA. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  20. ↑ Strickland, Ashley (15 липня 2016). New Mars 2020 rover will be able to 'hear' the Red Planet. CNN News. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  21. ↑ NASA's 2020 Mars rover to have 23 'eyes'. The Times of India. Press Trust of India. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 10 травня 2020.
  22. ↑ Американський планетохід майже долетів до Марса. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  23. ↑ NASA's Mars 2020 Perseverance Rover Landing Animations
  24. ↑ План NASA з повернення зразків з Марса зазнає серйозних змін. 16.04.2024
  25. ↑ Марсохід NASA провалив першу спробу забору ґрунту: причина. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  26. ↑ Марсохід perseverance добув перший зразок планетарного грунту. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  27. ↑ Марсохід Perseverance добув другий зразок грунту: фото операції. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  28. ↑ https://twitter.com/steltzner/status/1433451541336244233. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  29. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1435749424613920770. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  30. ↑ mars.nasa.gov. NASA's Perseverance Team Assessing First Mars Sampling Attempt. NASA’s Mars Exploration Program (англ.). Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  31. ↑ Марсохід Perseverance шукає місце для тимчасового паркування: NASA пояснили причину. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  32. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1441066719376666625. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  33. ↑ Марсохід NASA призупинив роботу на Червоній планеті. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  34. ↑ Марсохід NASA повернувся до роботи на Червоній планеті. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  35. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1452680672523419648. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  36. ↑ Марсохід Perseverance шукає місце для тимчасового паркування: NASA пояснили причину. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  37. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1441066719376666625. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  38. ↑ Марсохід Perseverance після перерви надіслав нові вражаючі фото. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  39. ↑ Марсіанські апарати залишаються без зв'язку із Землею. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  40. ↑ Вітер та хрускіт колес: марсохід NASA поділився новим аудіозаписом з Червоної планети. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  41. ↑ Greicius, Tony (18 жовтня 2021). Hear Sounds From Mars Captured by NASA’s Perseverance Rover. NASA. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  42. ↑ mars.nasa.gov. Mars Helicopter. mars.nasa.gov (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 17 листопада 2021.
  43. ↑ В Італії за відмову від вакцинації відсторонили від роботи майже 2200 лікарів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  44. ↑ Шматочок Марсу: Perseverance видобув на Червоній планеті новий камінь. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  45. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1460662778159513600. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  46. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1460662778159513600. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  47. ↑ Шматочок Марсу: Perseverance видобув на Червоній планеті новий камінь. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  48. ↑ Марсохід NASA здобув ще один зразок каменю на Червоній планеті. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  49. ↑ Ровер Perseverance успішно зібрав зразок марсіанського ґрунту, який доставлять на Землю. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  50. ↑ https://twitter.com/nasapersevere/status/1463562039524163585/. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  51. ↑ Марсохід Perseverance зібрав перший зразок нової наукової кампанії. 05.04.2023
  52. ↑ NASA вибрала компанію, яка допоможе доставити зразки марсіанського ґрунту на Землю. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  53. ↑ Margetta, Robert (7 лютого 2022). NASA Selects Developer for Rocket to Retrieve First Samples from Mars. NASA. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  54. ↑ Гелікоптер NASA Ingenuity зазнав невдачі на Марсі, втративши зв'язок з марсоходом Perseverance. 21.04.2023
  55. ↑ Up and Soon, Away: Perseverance Continues Exploring the Upper Fan. April 20, 2023
  56. ↑ Марсохід Perseverance знайшов в кратері на Марсі ще один кратер, схожий на мушлю. 24.04.2023, 23:45
  57. ↑ Марсохід NASA Perseverance показав ударний кратер, який колись міг містити воду. // By Андрій Неволін. 20.05.2023
  58. ↑ Марсохід NASA Perseverance знайшов сліди річки на Червоній планеті. 15.05.2023, 21:52
  59. ↑ Mars rover Perseverance sets new record for making oxygen on Red Planet. // By Leonard David published June 28, 2023
  60. ↑ Марсохід NASA встановив новий рекорд з виробництва кисню на Червоній планеті. 29.06.2023, 14:36
  61. ↑ Марсоходи NASA відновили дослідження Марса після перерви у зв'язку. // Автор: Олексій Дьомін. 05.12.2023
  62. ↑ Лазер Perseverance Mars Rover вийшов з ладу. 19.02.2024
  63. ↑ Марсохід Perseverance від NASA освоює нові території — фото. // Автор: Олеся Дерзська. 19.06.2024
  64. ↑ NASA тестує близнюка марсохода Perseverance: що відомо про Optimism. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  65. ↑ https://jpl.nasa.gov. Twin of NASA’s Perseverance Mars Rover Begins Terrain Tests. NASA Jet Propulsion Laboratory (JPL) (амер.). Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
  66. ↑ У марсохода Perseverance з'явився новий попутник — камінь у правому передньому колесі. 04.03.2023

Інтернет-ресурси

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Персеверанс (марсохід)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Персеверанс_(марсохід)&oldid=43217300