Перове
Перо́ве (до 1945 року — Бадана́, крим. Badana) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 3 880 осіб. Підпорядковане Перовській сільській раді.
| село Перове | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Сімферопольський район |
| Рада | Перовська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01160270010018181 |
| Облікова картка | Перове |
| Основні дані | |
| Населення | 3 880 |
| Поштовий індекс | 97560 |
| Телефонний код | +380 652 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°55′50″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.93056° пн. ш. 34.05500° сх. д.Координати: 44°55′50″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.93056° пн. ш. 34.05500° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 97560, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, 7 |
| Карта | |
  Перове | |
 Перове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
2011 року збудовано сонячну електростанцію Перове, що фактично розташована поблизу села Ключі.
Географія ред.
Село Перове розташоване на південно-західній околиці Сімферополя, фактично відділене від міста тільки залізницею. Залізнична станція Сімферополь — приблизно за 1 км на північ.
Над селом знаходиться лісіста гора Ботке.
Пам'ятки ред.
В районі Перова, Залісся, Кизилівки, Костянтинівни, Обрива, Партизанського та Українки виявлено понад 20 археологічних пам'яток, у тому числі поселення доби палеоліту, мезоліту, неоліту, міді; поселення, городища, сховища та могильники доби бронзи, таврів, скіфів, а також три середньовічні поселення, могильник та залишки храму.[1]
Історія ред.
Перша документальна згадка села зустрічається в камеральному Описі Криму 1784, судячи з якого в останній період Кримського ханства Бадана входила до Акмечетського каймаканства. Після анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії, Бадана була включена до складу Ескіординської волості Сімферопольського повіту. У «Ведомости о всех селениях, у Симферопольском уезде состоящих…» 1805 в Бадані числилося 18 дворів та 99 жителів кримських татар.
На військово-топографічній карті 1817 позначена Бадана з 16 дворами. На карті 1842 Бадана позначений умовним знаком «мале село», тобто менше 5 дворів. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864, Бада — кримськотатарське село з 4 дворами та 5 жителями (на карті 1865 позначена село Атента, без вказівки числа дворів). У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» село не значиться, а на докладній карті 1892 року на її місці позначені «руїни села». У Статистичному довіднику Таврійської губернії. . Ч.2-а. Статистичний нарис, Випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 р. фігурує економія Бадана якогось Булатова П. І.
У Списку населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 Бадани немає.
В опублікованих документах знову зустрічається в указі Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, яким населений пункт радгоспу Бадана був перейменований на Перове на честь Героя Радянського Союзу, підводника Івана Перова.
У 2013 році в селі закрилася одна з найбільших у недавньому минулому у Криму птахофабрика «Південна».[2]
Динаміка чисельності населення ред.
Відомі люди ред.
- Боданінський Усеїн Абдурефійович (1877—1938) — діяч кримськотатарської культури, художник-декоратор, етнограф, історик, музейний працівник. Засновник і перший директор музею у бахчисарайському Ханському палаці.
- Мельников Володимир Володимирович (1971—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки ред.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Как разрушается птицефабрика «Южная» близ Симферополя. Крым.Реалии (рос.). 11 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2023.