Перновський повіт
повіт Ліфляндської губернії Російської імперії
Перновський повіт (ест. Pärnu kreis, рос. Перновский уезд, нім. Kreis Pernau) — адміністративна одиниця Ліфляндської губернії Російської імперії, згодом Естонії, що існувала в 1745—1920 роках. Повітове місто — Пернов (нині — Пярну).
| Перновський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Ліфляндська | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Пернов | |||
| Створений | 1745 | |||
| Скасований | 1920 | |||
| Площа | 4694,9 верст² | |||
| Населення | 98 123 осіб (1897) | |||
Історія ред.
Повіт створений 1745 року в складі Ризької губернії. 1783 року увійшов до складу Ризького намісництва. 1796 року, після його поділу, увійшов до складу Ліфляндської губернії. 1920 року територія повіту увійшла до складу незалежної Естонії.
Населення ред.
За Всеросійським переписом населення 1897 року, у Перновському повіті проживали 98 123 особи, у повітовому Пернові — 12 898 осіб[1]. Національний склад повіту на 1897 рік[2]:
Адміністративний поділ ред.
На 1913 рік у повіті були 42 волості[3]:
- Аб'яська,
- Аудерниська,
- Беклерська,
- Велласька,
- Вольтаєтська,
- Веська,
- Галлікська,
- Едеместська,
- Енгеська,
- Єперська,
- Єр'яська,
- Кайсмаська,
- Каркуська,
- Карлійська,
- Керроська,
- Конгаська,
- Куркундська,
- Кюноська,
- Лайксарська,
- Леллеська,
- Ново-Борнгузенська,
- Ново-Каррістська,
- Ново-Феннернська,
- Оренська,
- Паттенська,
- Пеннікюльська,
- Полленська,
- Равасарська,
- Рейденська,
- Саукська,
- Селлийська,
- Старо-Борнгузенська,
- Старо-Карристська,
- Старо-Феннернська,
- Стеленська,
- Суйзька,
- Такерортська,
- Таллійська,
- Таммістська,
- Тестамаська,
- Торгельська,
- Улласька.
Примітки ред.
- ↑ Наличное население в губерниях, уездах, городах. web.archive.org. 9 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Распределение населения по родному языку. web.archive.org. 24 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 5 березня 2023.
Джерела ред.
- Пернов / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.