Відкрити головне меню

Пермська духовна семінарія — вищий православний духовний навчальний заклад, заснований Єпископом Іоанном (Островським) у 1800 році в Пермі. Закрита в 1919 році, після захоплення влади більшовиками.

Пермська духовна семінарія
Perm seminary1.jpg
Дата заснування 1800
Конфесія Православна
Церква Російська православна церква
Розташування Перм

ІсторіяРедагувати

Пермська духовна семінарія була утворена під керівництвом єпископа Іоанна (Островського). Відкриття семінарії відбулася 11 листопада 1800 року.

Семінарська освіта прирівнювалося до освіти гімназії, навчання тривало 6 років. Перший набір студентів склав 14 осіб. Перші студенти були переведені з Вятської і Тобольської семінарій, де раніше проходили навчання уродженці Пермської губернії. Семінарія розміщувалася в старому дерев'яному будинку, який пожертвував поміщик Медведєв.

У 1818 році при Пермській духовній семінарії було відкрито духовне трикласне училище.

У 1830 році було побудовано нову будівлю для семінарії, навпроти Спасо-Преображенського кафедрального собору. Через порушення правил будівництва та бракованих матеріалів будинок семінарії вдалося запустити в експлуатацію тільки через 10 років, після довгих ремонтів. У другій половині XIX століття в семінарії існували революційні гуртки та підпільна друкарня. Під час революції 1905—1907 років семінарія була більш, ніж на два місяці закрита через бунт учнів. У роки Кримської та Першої світової війни багато семінаристів було призвано на фронт.

Крім богословських дисциплін в семінарії викладали природні і точні науки, гуманітарні науки, древні (латинську та старогрецьку) і нові (французька, німецька) мови. Особливу увагу було приділено на підготовку місіонерів, в семінарії існував факультатив татарської мови (татари — друга за чисельністю національність в Прикам'ї), також велике значення надавалося викладання історії і викриття старообрядницького розколу. Деякий час семінаристи вивчали медицину і вчилися віспощеплення, оскільки більшість випускників надалі напрявляются на сільські парафії, де, як правило, священик був єдиною освіченою людиною.

У 1918 році була закрита більшовиками, але з приходом в місто Колчака знову була відкрита на кілька місяців. До приходу військ Колчака в Перм більшовики проводили в семінарському саду масові страти своїх супротивників. У роки Другої Світової війни була невдала спроба відродження семінарії.

Після закриття семінарії до 2003 року в її величезній будівлі розташовувалися військові навчальні заклади. Будівля була ще більш розширена. Сьогодні в колишній будівлі семінарії розміщується діловий центр «Бажов».

Ректори семінаріїРедагувати

  • архімандрит Парфеній Жириновський (1804—1807)
  • архімандрит Іриней (1807—1812)
  • архімандрит Іона Капустін (1829—1830)
  • ієромонах Іоанн Оболенський (1830) в.о. ректора
  • архімандрит Никодим Лебедєв (1840 — вересень 1842)
  • архімандрит Антоній Радонезький (1851—1854)
  • архімандрит Паладій П'янков (1854—1860)
  • архімандрит Веніамін Карелін (1862—1866)
  • архімандрит Олександр Хованський (1866—1868)
  • архімандрит Ієронім Лаговський (1868—1879)
  • архімандрит Яків Домський (1879—1883)
  • Лепешинський Василь Іванович (? — 1891)
  • протоієрей Микола Добронравов (1891)
  • архімандрит Пімен Белоліков (1914—1916)
  • єпископ Феофан Ільменський (1916—1917)
  • архімандрит Матфей Померанцев (1917—1918)
  • протоієрей Микола Знаміровскій (1919)

Література та джерелаРедагувати

  • Иероним, архим. История Пермской духовной семинарии. 2-е изд. — Екатеринбург: 1900 . — 403 с.
  • Седых Н. П. Очерки истории Пермской духовной семинарии за 1877—1884 г. — Пермь: 1916 . — 254 с.
  • Шестаков И. Справочная книга всех окончивших курс Пермской Духовной семинарии — Пермь: 1900. — 101 с.