Вятська духовна семінарія

Вятська духовна семінарія — середній духовний навчальний заклад Відомства православного сповідання Російської імперії, що існув з 1735 по 1918 роки.

Вятська духовна семінарія
(ВДС)
Vyatka seminary.jpg
Дата заснування 1758
Конфесія Православна
Церква ВПСРІ
Розташування Кіров

ІсторіяРедагувати

У 1735 році в Хлинові єпископом Лаврентієм Горкою була заснована слов'яно-греко-латинська школа. Приміщенням для семінарії служив Успенський Трифонів монастир.

Протягом декількох десятиліть школа відчувала великі труднощі з викладачами, матеріальними засобами, підручниками, навчальними програмами.

У 1752 році після пожежі вчення в семінарії припинилося і було відновлено тільки через 6 років при єпископі Варфоломії Любарському, яким для семінарської бібліотеки були виписані з-за кордону обрані церковні і найкращі класичні письменники.

У 1758 році на базі слов'яно-латинської школи була створена Вятська духовна семінарія.

Число тих, що навчаються в семінарії вихованців доходило до 400 і більше осіб.

У 1775 році був відкритий при семінарії філософський клас, в 1779 році — богословський, в 1780 році знову ввели грецьку мову, в 1781 році — загальну історію, в 1786 році малювання і вивчення правил про обов'язки людини і громадянина, в 1789 році — алгебру з геометрією і єврейську мову.

При єпископі Лаврентію Барановичу до 1795 року було побудовано кам'яні будівлі для семінарії. На період переїзду на нове місце, в семінарії навчалося понад 700 чоловік.

У 1802 році введено французьку та німецьку мови, в 1803 році — медицину, в 1809 році — церковну архітектуру.

Вятська Духовна семінарія не уникла тих недоліків, які проявилися у всій системі духовної освіти в XIX і, особливо, на початку ХХ століття.

Станом на 1900 рік в семінарії було 403 учнів.

Вятська духовна семінарія була закрита більшовицьким режимом.

РекториРедагувати

  • архімандрит Анастасій Воскресенський (вересні 1823—1825)
  • архімандрит Андрій Соколов (вересень 1825—1827)
  • архімандрит Адріан Тяжолов (1828—1829)
  • архімандрит Варлаам Денисов (1833—1835)
  • архімандрит Никодим Казанцев (11 лютого 1835—1841)
  • архімандрит Амвросій Красовський (червень 1841 -?)
  • архімандрит Софроній Македонський (пом. 1864)
  • архімандрит Діонісій Аретінскій (1860 — 23 березня 1863)
  • архімандрит Павел Доброхотов (23 квітня 1863—1866)
  • архімандрит Йосиф Баженов (12 серпня 1866 — 10 липня 1870)
  • протоієрей Микола Попов (1881—1891)
  • протоієрей Олександр Трапіцин (1900—1901)
  • Василь Алмазов (27 червня 1903 -?)
  • протоієрей Микола Кибардин (1907—1914)
  • протоієрей Василь Гагінскій (1914-)

ПосиланняРедагувати