Відкрити головне меню

Олексій Павлович Перепьолкін (1849 — після 1920) — директор Московської землеробської школи.

Перепьолкін Олексій Павлович
Perepelkin A P.jpg
Народився 1849
Тула, Російська імперія
Помер не раніше 1920
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність агроном, педагог, зоотехнік
Alma mater Петровська сільськогосподарська академія
Вчителі Черноп'ятов Ілля Микитович
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Мати — уроджена Єпанчіна[1]. Навчався в тульській гімназії і в Петровській землеробській і лісовій академії, де і закінчив курс в 1871 році. У 1874 році він був відряджений за кордон, де слухав лекції в Паризькому національному інституті, в Лейпцизькому університеті працював на агрономічної станції професора Стомана. У 1877 році Перепьолкін зайняв місце старшого вчителя з зоотехніки, анатомії та фізіології тварин в Харківському землеробському училищі, а в 1879 році переведений викладачем в Московську землеробську школу, де незабаром був обраний директором школи і Бутирського навчального хутора. Протягом 1890—1891 років — секретар Комітету скотарства, а потім секретар Московського товариства сільського господарства, яке в день свого 75-річного ювілею (1895) нагородило його великою золотою медаллю і обрало у почесні члени. 14 травня 1896 року був проведений з статських — у дійсні статські радники. Разом з А. С. Єрмоловим брав участь в обстеженні стану тонкорунного вівчарства на півдні Росії. Експерт на Всеросійській виставці домашніх тварин в Москві (1882), а також на міжнародній виставці мериносів у Харкові (1884).

З 17 вересня 1918 року працював у Румянцевскому музеї — був завідуючим сільськогосподарським науковим відділом[2].

БібліографіяРедагувати

Найбільш значні публікації А. П. Перепьолкіна[3]:

  • «Фосфорнокислые удобрения» (Харьков: Унив. тип., 1878. — 85 с.),
  • «Скотоводство в селе Бессонове» — имении Д. А. Путята (М.: тип. Индрих, 1874. — 32 с.),
  • «Поездка в Тверскую, Ярославскую, Костромскую и др. губернии для изучения скотоводства и его экономического положения» (1875),
  • «Краткий исторический очерк развития учения о кормлении сельскохозяйственных домашних животных и современное его положение» (СПб.: тип. т-ва «Обществ. польза», 1879. — 32 с.),
  • «Многолетний опыт страхования скота на Западе» (М.: печ. С. П. Яковлева, 1881. — 22 с.)
  • «Исследование современного положения тонкорунного овцеводства шерстяной торговли и шерстомоек на юге России» (1881),
  • «Итоги Всероссийской выставки домашних животных в Москве в 1882 г.» (М.: тип. А. А. Левенсон, 1883. — 30 с.),
  • «Положение винокуренной промышленности в России по отношению к сельскому и народному хозяйству» (1883),
  • «Наблюдения из русской сельскохозяйственной практики» (М.: тип. А. А. Левенсон, 1884),
  • «Записки с Ногайской степи, как о вероятном очаге скотской заразы» (1885),
  • О современном тяжелом положении русского землевладения и о необходимости изменить существующий способ ведения хозяйства (М,: тип. А. А. Левенсон, 1886. — 18 с.),
  • «Материалы к исследованию скотоводства и овцеводства в России» (1887),
  • «Материалы по 24 выставкам племенного скота в Москве за время с 1867 по 1888 гг.»,
  • «Краткий исторический очерк Московской земледельческой школы со времени её учреждения в 1819 г.» (1890; 2-е испр. изд. 1897. — 147 с.),
  • Историческая записка об учреждении Императорского Московского общества сельского хозяйства и воспоминания о действиях и деятелях общества за истекшее 75-летие с 20 декабря 1820 г. по 20 декабря 1895 г. — М.: Товарищество скоропечатни А. А. Левенсон, 1895. (на обл. 1896) — 26 л. (издание 1897 г. с приложением 126 портретов).
  • Историческая записка о 30-летней деятельности Московского общества сельского хозяйства и его президента И. Н. Шатилова — М.: Товарищество скоропечатни А. А. Левенсон, 1890. — 746 с.

Крім того, ним було зроблено велику кількість перекладів різних спеціальних брошур з англійської та німецької мов[4].

ПриміткиРедагувати

  1. Материалы для истории научной и прикладной деятельности в России по зоологии и соприкасающимися с нею отраслями знания преимущественно за последнее тридцатипятилетие (1850—1888), собранные Ан. Богдановым, председателем Зоологического Отделения Общества. — Т.2. — М.: Тип. М. Г. Волчанинова, 1889.
  2. Архив РГБ. — Оп. 41. — Д. 56. — Л. 233 об.—234.
  3. Алфавитный каталог НБ МГУ
  4. Вергунов В. А. Культурно-просветительская элита России ХVІІІ-ХІХ вв.

ЛітератураРедагувати