Перекис ацетону

Пе́рекис ацето́ну, дипе́рекис ацето́ну — дрібнокристалічна вибухова речовина схожа на борошно. До удару менш чутлива, ніж азид свинцю, хоча в переплавленому стані стає значно більше вибухонебезпечною, тому потрібно поводитись з нею обережно. Швидкість детонації при густині 0.92 г/см³ — 3700 м/сек, 1,18 г/см³ — 5300 м/сек. Диперекис ацетону здатний до перепресування, тобто спресований під тиском близько 2000 кг/см² вже горить, а не детонує. Не діє на метали, тільки злегка діє на свинець.

Перекис ацетону
{{{ImageAltL2}}} Acetone peroxide trimer
Назва за IUPAC	3,3-Dimethyl-1,2-dioxacyclopropane (monomer) 3,3,6,6-Tetramethyl-1,2,4,5-tetraoxane (dimer) 3,3,6,6,9,9-Hexamethyl-1,2,4, 5,7,8-hexaoxacyclononane (trimer) 3,3,6,6,9,9,12,12-Octamethyl-1,2,4, 5,7,8,10,11-octaoxacyclododecane (tetramer)
Інші назви	Пероксид ацетону, Мати Сатани
Ідентифікатори
Номер CAS	17088-37-8
PubChem	536100
SMILES	CC1(C)OOC(C)(C)OO1 (dimer) CC1(C)OOC(C)(C)OOC(C)(C)OO1 (trimer)
InChI	1/C9H18O6/c1-7(2)10-12-8(3,4)14-15-9(5,6)13-11-7/h1-6H3
Властивості
Молекулярна формула	C6H12O4 (dimer) C9H18O6 (trimer)
Молярна маса	148,157 г/моль (dimer) 222,24 г/моль (trimer)
Зовнішній вигляд	Білий кристалічний порошок
Тпл	91
Ткип	97–160 °C
Розчинність (вода)	insoluble
Небезпеки
Головні небезпеки	Вибуховий
Вибухонебезпечність
Ударна чутливість	Висока / середня при високій вологості)
Чутливість до тертя	Висока / середня при високій вологості)
Швидкість детонації	5300 м/с 17,384 фт/с 3,29 милів на секунду
Тротиловий еквівалент	0,83
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Отримання

Вихідними речовинами, необхідними для синтезу перекису ацетону, є сірчана кислота, ацетон, гідроперит. Замість гідропериту можна використовувати пергідроль чи перекис водню (концентрований). Сірчана кислота має бути невисокої концентрації, лише для отримання кислого середовища (30—35 %). Також можливе використання хлоридної кислоти, оскільки її залишки в кристалах з часом випаруються.

У колбу на 0,5 л наливають 150 мл води і повільно доливають сірчану кислоту до об'єму 250 мл. Подрібнений гідроперит у кількості 24 таблеток розчиняють у розведеній кислоті (при використанні перикису водню до нього доливається концентрована кислота згідно з пропорцією). Отримана суміш охолоджується до 15 °C. Після охолодження і повного розчинення гідропериту до суміші повільно доливають ацетон та ретельно перемішують. При цьому температура починає зростати і розчин стає каламутним. Підвищення температури до 25 °C не допускається. Ацетон доливати до появи запаху в розчині. Розчин залишають на 1—2 год, потім фільтрують. Фільтрат ретельно промивають під проточною холодною водою, періодично пробуючи на смак (не отруйний)  — розчин не повинен бути кислим. Отриманий порошок висушують при кімнатній температурі.