Первинний афект

клінічний симптом, який означає наявність обмеженого запального процесу у місці первинного проникнення до макроорганізму збудника інфек

Перви́нний афе́кт (також — первинний комплекс; рос. первичный аффект, англ. primary complex; inoculation eschar) — клінічний симптом, який означає наявність обмеженого запального процесу у місці первинного проникнення збудника інфекційної хвороби. Якщо такий запальний процес відбувається на шкірі, то традиційно його означають первинним афектом, тоді як до запального первинного процесу в інших органах чи тканинах часто застосовують термін «первинний комплекс», як це відбувається зокрема при туберкульозі (первинний комплекс або вогнище Гона).

Афект первинний
Класифікація та зовнішні ресурси
Ранній етап гранульоматозного процесу в легенях, що відбувається при розвитку первинного афекту при туберкульозі — первинному туберкульозному комплексі.
МКХ-10 A16.7 A51.0-A51.2
A77.1A79.1A79.1
A75.3A77.2A77.3
A66.0A67.0A68.1

Первинний афект притаманний не всім інфекційним хворобам.

Первинний афект при респіраторному зараженні

ред.

При туберкульозі первинний афект (який називають первинним комплексом) формується в легенях, рідше — в кишечнику. Первинний туберкульозний комплекс (також відомий як «вогнище Гона»), в легенях звичайно виявляють на рентгенограмі. Він розташований зазвичай у верхній частині нижньої долі правої легені або у нижній частині верхньої долі її. Виглядає як гомогенне невелике затемнення, що має ледь помітний зв'язок з коренем легені. Як правило, при цьому туберкульозний процес поширюється на найближчі лімфатичні вузли. Надалі може рубцюватися, але при неповному рубцюванні всередині містяться туберкульозні палички, які при зниженні імунітету в подальшому житті пацієнта здатні спричинювати активний туберкульоз.

 
Типовий первинний афект при сифілісі — твердий шанкр.

Первинний афект при хворобах, які передаються переважно контактним механізмом

ред.

При сифілісі — на статевих органах, рідше — на інших ділянках. Первинний афект при цій хворобі та інших, що передаються за допомогою варіанта контактного механізму передачі інфекції — статевим шляхом, означають як «шанкр», який являє собою кінцевий результат місцевого запалення — пляма, папула, пустула, врешті решт, виразка. Його при сифілісі називають твердим шанкром через відчуття щільності при промацуванні, м'яким — при інший венеричній хворобі — м'якому шанкрі, коли щільність не визначають при промацуванні виразки. Первинний афект також розвивається при деяких інших захворюваннях з контактною, але нестатевою, передачею — при фрамбезії, пінті.

Первинний афект при трансмісивних інфекціях

ред.
 
Первинний афект на нозі у хворого на ендемічний поворотний тиф.

При трансмісивному механізмі передачі інфекції зараження відбувається через укус переносника — різних видів комах. У місці цього укусу при деяких хворобах з цієї групи відбувається місцеве запалення як результат первинного контакту зі збудником. Як правило на початку первинний афект являє собою досить видну пляму, що може зростати до діаметра в декілька сантиметрів. Потім розвивається інфільтрат. Поширення цього запалення далі дуже часто проявляється розвитком регіонарного лімфаденіту.

Трасмісивні хвороби, для яких притаманний первинний афект:

Первинний афект при інших хворобах

ред.
 
Еритема (своєрідний первинний афект) на місці первинного потрапляння борелій через укус кліща при хворобі Лайма

При інфекційних хворобах іноді теж можна з певною мірою умовності говорити про наявність своєрідного первинного афекту. Так при целлюлярно-шкірній формі чумі внаслідок контактної передачі у пацієнта утворюється також первинний афект, який часто називають чумною виразкою. Подібні афекти можливі при деяких клінічних формах сибірки, туляремії. Виникнення еритеми у місці укусу кліща при хворобі Лайма теж слід вважати своєрідним первинним афектом. Після укусу тваринами розвиваються певні зміни на місці потрапляння збудників при хворобі котячих подряпин, содоку, стрептобацильозі, що теж є первинним афектом. Своєрідним первинним афектом є набухання рубця з почервонінням його на місці колишнього укусу твариною, що відзначають на ранній стадії клінічного перебігу сказу.

Джерела

ред.
  • Краткая Медицинская Энциклопедия: в 3-х томах. АМН СССР. Гл. ред. Б. В. Петровский — 2-е изд. — М. «Советская Энциклопедия». — т. 1 «А — Кривошея». — 1989, 624 с. (рос.)
  • Перельман М. И., Корякин В. А., Богадельникова И. В. Фтизиатрия. ОАО Издательство «Медицина», 2004. (рос.)
  • Кожные и венерические болезни. Руководство для врачей / Скрипкин Ю. К. — М.: Медицина, 2002 год. — Т. 1. — 576 с. — ISBN 5-225-02856-x. (рос.)
  • Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3