Пам'ять з довільним доступом

Скорочення ПДД також має інші значення.

Операти́вна па́м'ять (англ. random-access memory, дослівно — пам'ять з довільним доступом, ПДД,^[1]^[2] первинна пам'ять) — пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їхнього виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.

Типи

Різні типи модулів оперативної пам'яті

Протилежністю до пам'яті з довільним доступом є пам'ять з послідовним доступом. При довільному доступі, пам'ять організована таким чином, що в будь-яку мить можна отримати значення, записане в будь-якій комірці пам'яті, не переглядаючи інші комірки. При пам'яті з послідовним доступом, яка реалізується, наприклад, на магнітній стрічці, для доступу до певного елемента пам'яті потрібно прокрутити стрічку, зчитуючи інші елементи.

Види пам'яті довільним доступом:

Напівпровідникова статична (SRAM) — комірками є напівпровідникові тригери. Переваги — невелике енергоспоживання, висока швидкодія. Відсутність необхідності проводити «регенерацію». Недоліки — малий обсяг, висока вартість. Нині широко використовується як кеш-пам'ять процесорів у комп'ютерах.

Напівпровідникова динамічна (DRAM) — кожна комірка є конденсатором на основі переходу КМОН-транзистора. Переваги — низька вартість, великий обсяг. Недоліки — необхідність періодичного прочитування і перезапису кожної комірки — т.з. «регенерації», і, як наслідок, зниження швидкодії, велике енергоспоживання. Процес регенерації реалізується спеціальним контролером, встановленим на материнській платі або в центральному процесорі. DRAM зазвичай використовується як оперативна пам'ять комп'ютерів.

Феромагнітна — є матрицею з провідників, на перетині яких знаходяться кільця або біакси, виготовлені з феромагнітних матеріалів. Переваги — стійкість до радіації, збереження інформації при виключенні живлення; недоліки — мала ємність, велика вага, стирання інформації при кожному читанні. В наш час^[коли?] в такому, зібраному з дискретних компонентів вигляді, не застосовується.

Проте до 2003 року з'явилася магніторезистивна оперативна пам'ять (MRAM) в інтегральному виконанні. Поєднуючи швидкість SRAM і можливість зберігання інформації при відімкненому живленні, MRAM є перспективною заміною типам ROM і RAM. Проте вона приблизно удвічі дорожча за мікросхеми SRAM (при тій же ємності і габаритах).

Див. також

Примітки

↑ Мельник, А. О.; Аль Равашдех, Д. Х. (2008). Порівняльний аналіз типів пам'яті комп’ютера. Комп’ютерні системи та мережі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» (630): 81—86. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29.03.2021.
↑ Клименко, Ірина Анатоліївна (2017). Методи та засоби підвищення ефективності обробки інформації в реконфігурованих комп'ютерних системах на базі ПЛІС (PDF) (дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук). НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Процитовано 29.03.2021.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: RAM

Це незавершена стаття про інформаційні технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Мельник, А. О.; Аль Равашдех, Д. Х. (2008). Порівняльний аналіз типів пам'яті комп’ютера. Комп’ютерні системи та мережі. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» (630): 81—86. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 29.03.2021.

[2] Клименко, Ірина Анатоліївна (2017). Методи та засоби підвищення ефективності обробки інформації в реконфігурованих комп'ютерних системах на базі ПЛІС (PDF) (дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук). НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Процитовано 29.03.2021.

[1]

[2]