Педро Паскуллі (ісп. Pedro Pasculli, нар. 17 травня 1960, Санта-Фе) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Педро Паскуллі
Педро Паскуллі
Педро Паскуллі у 2006 році
Особисті дані
Народження 17 травня 1960(1960-05-17) (61 рік)
  Санта-Фе, Аргентина
Зріст 172 см
Вага 72 кг
Громадянство Flag of Argentina.svg Аргентина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
?-1978 Аргентина «Колон»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1978–1980 Аргентина «Колон» 24 (6)
1980–1985 Аргентина «Архентінос Хуніорс» 203 (87)
1985–1992 Італія «Лечче» 214 (53)
1993 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» 5 (0)
1994–1995 Японія «Пі-Джей-Ем Ф'ючез» 29 (17)
1995–1996 Італія «Казертана» 17 (4)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–1987 Аргентина Аргентина 16 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000–2001 Італія «Ентелла»
2001–2002 Італія «П'єтро Вернотіко»
2002–2003 Італія «Вербанія»
2003 Уганда Уганда
2004–2005 Албанія «Динамо» (Тирана)
2006–2007 Італія «Оратіана Веноза»
2007–2008 Італія «Тома Мальє»
2010–2011 Італія «Патерно»
2012 Італія «Читтанова Інтерп'яна»
2013 Італія «Бокале»
2013–2014 Італія «Лечче» (дубль)
2017 Італія «Торрес»
2019 Італія «Вальдіано»
2019–2020 Уельс «Бангор Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Архентінос Хуніорс» та «Лечче», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — чемпіон світу.

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 17 травня 1960 року в місті Санта-Фе. Вихованець футбольної школи клубу «Колон». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1978 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 24 матчах чемпіонату.

 
Педро Паскуллі під час виступів за «Лечче». 1985 рік.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Архентінос Хуніорс», до складу якого приєднався 1980 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Архентінос Хуніорс», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 гола за гру першості. За цей час двічі виборював титул чемпіона Аргентини. Всього за клуб він провів 203 матчі і забив 87 голів.

1985 року уклав контракт з клубом «Лечче», у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Лечче» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, ставши улюбленцем публіки, що підтримувала гравця перекличкою «ПедроПабло-ПедроПабло». Він забив у складі команди найбільше число голів серед усіх іноземних футболістів; цей рекорд протримався до 2004 року, коли його побив Хав'єр Чевантон[1].

У 1993 році Педро повернувся на батьківщину, де недовго грав за «Ньюеллс Олд Бойз». Після цього у нього настав період відпочинку, в якому він майже півтора року не виходив на поле. У 1994 році він перейшов до японської команди «Пі-Джей-Ем Ф'ючез», де провів 1 рік, забивши 17 голів у 29 матчах другого дивізіону країни. Потім він грав за клуб італійської серії D «Казертана» та індонезійський клуб «Пеліта Джая», де і завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірнуРедагувати

1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

 
Педро Паскуллі забиває переможний гол у ворота Уругваю на чемпіонату світу 1986 року.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, здобувши того року титул чемпіона світу. На самому турнірі футболіст провів дві гри, у другій з яких забив переможний м'яч у ворота збірної Уругваю, який вивів команду у чвертьфінал змагання[2].

Наступного року він поїхав зі збірною на домашній Кубок Америки 1987 року, проте на поле не виходив, а команда посіла 4 місце[3].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 16 матчів, забивши 4 голи.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру 2000 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ентелла», після чого працював ще з двома нижчоліговими італійськими командами — «П'єтро Вернотіко» та «Вербанія».

В травні 2003 року став головним тренером збірної Уганди. В першому матчі під керівництвом аргентинця угандійці зіграли внічию 0:0 з Суданом в Кампалі[4]. Він керував командою, незважаючи на те, що не міг говорити англійською[5]. У червні він пропустив вирішальний раунд відбору на Кубок африканських націй 2004 року проти Руанди та Гани, оскільки його батько, якого він не бачив більше двох років, був тяжко хворим в Аргентині[6]. В результаті у тих іграх збірна набрала лише одне очко і не вийшла на континентальну першість. У вересні він покинув країну, відмовившись від контракту на 24 000 доларів США, який його агент назвав занадто низьким, а представник також стверджував, що Паскуллі не виплатили того, що обіцяли за його роботу[7].

Після цього Паскуллі працював зі збірною Італії з пляжного футболу. У 2005 році Паскуллі пішов у клуб «Динамо» (Тирана), де був спочатку тренером, а потім технічним директором. З цією командою Педро виграв бронзові медалі чемпіонату Албанії 2004/05[8]. Потім він повернувся до Італії, де працював з низкою аматорських команд.

У серпні 2013 року став тренером молодіжної команди «Лечче», якою він керував протягом сезону. З 2015 року він перебував в Єгипті в якості консультанта в деяких футбольних школах країни.

19 січня 2017 року був призначений новим тренером «Торреса» з Серії D Сардинський досвід тривав лише два місяці, оскільки 20 березня він був звільнений[9].

28 січня 2019 року був прийнятий на посаду нового тренера «Вальдіано» з Еччеленци Кампанія[10][11][12][13], але з клубом він виступив невдало і вилетів до Промоціоне.

9 жовтня 2019 року був призначений менеджером «Бангор Сіті», команди з валлійського другого дивізіону[14]. Наприкінці сезону, не зумівши підвищитись у класі, покинув команду[15].

19 червня 2020 року обійняв посаду технічного директора «Самбенедетте»[16].

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1978   «Колон» ПД 2 0 - - - - - - - - - 2 0
1979 ПД 3 0 - - - - - - - - - 3 0
1980 ПД 19 6 - - - - - - - - - 19 6
Усього за «Колон» 24 6 - - - - - - 24 6
черв. 1980   «Архентінос Хуніорс» ПД 15 8 - - - - - - - - - 15 8
1981 ПД 36 5 - - - - - - - - - 36 5
1982 ПД 49 21 - - - - - - - - - 49 21
1983 ПД 48 15 - - - - - - - - - 48 15
1984 ПД 45 30 - - - - - - - - - 45 30
1985 ПД 10 8 - - - - - - - - - 10 8
Усього за «Архентінос Хуніорс» 203 87 - - - - - - 203 87
1985–86   «Лечче» A 23 6 КІ 5 2 - - - - - - 28 8
1986–87 B (ІІ) 34 9 КІ ? ? - - - - - - 34 9
1987–88 B (ІІ) 36 12 КІ ? ? - - - - - - 36 12
1988–89 A 30 7 КІ 8 2 - - - - - - 38 9
1989–90 A 33 9 КІ ? ? - - - - - - 33 9
1990–91 A 33 7 КІ ? ? - - - - - - 33 7
1991–92 B (ІІ) 25 3 КІ ? ? - - - - - - 25 3
Усього за «Лечче» 214 53 13+ 4+ - - - - 227+ 57+
1993   «Ньюеллс Олд Бойз» ПД 5 0 - - - - - - - - 5 0
1994   «Пі-Джей-Ем Ф'ючез» ЯФЛ (ІІ) 29 17 - - - - - - - 29 17
1995–96   «Казертана» D (V) 17 4 - - - - - - - - 17 4
Усього за кар'єру 492 167 13+ 4+ - - - - 505+ 171+

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
28-4-1985 Асунсьйон Парагвай   1 – 0   Аргентина товариський матч -
5-5-1985 Салвадор (Бразилія) Бразилія   2 – 1   Аргентина товариський матч -
14-5-1985 Буенос-Айрес Аргентина   2 – 0   Чилі товариський матч -
26-5-1985 Сан-Крістобаль Венесуела   2 – 3   Аргентина Відбір до ЧС 1986 -  
2-6-1985 Богота Колумбія   1 – 3   Аргентина Відбір до ЧС 1986 2  
9-6-1985 Буенос-Айрес Аргентина   3 – 0   Венесуела Відбір до ЧС 1986 1
16-6-1985 Буенос-Айрес Аргентина   1 – 0   Колумбія Відбір до ЧС 1986 -
23-6-1985 Ліма Перу   1 – 0   Аргентина Відбір до ЧС 1986 -  
30-6-1985 Буенос-Айрес Аргентина   2 – 2   Перу Відбір до ЧС 1986 1
14-11-1985 Лос-Анджелес Мексика   1 – 1   Аргентина товариський матч -  
17-11-1985 Пуебла Мексика   1 – 1   Аргентина товариський матч -  
30-4-1986 Осло Норвегія   1 – 0   Аргентина товариський матч -   46'
4-5-1986 Тель-Авів Ізраїль   2 – 7   Аргентина товариський матч -   72'
2-6-1986 Мехіко Аргентина   3 – 1   Південна Корея ЧС 1986 - 1-й етап -   72'
16-6-1986 Пуебла Аргентина   1 – 0   Уругвай ЧС 1986 - 1/8 фіналу 1
10-6-1987 Цюрих Італія   3 – 1   Аргентина товариський матч -   59'
Усього Матчів 16 Голів 4

Титули і досягненняРедагувати

КомандніРедагувати

«Архентінос Хуніорс»: Метрополітано 1984, Насьйональ 1985
Аргентина: 1986

ІндивідуальніРедагувати

Особисте життяРедагувати

Паскуллі має італійське походження: його бабуся і дідусь по батьківській лінії походили із італійського міста Бітонто[17]. Відповідно і прізвище гравця читається на італійський манер Паскуллі[18], хоча і деяких джерелах можна зустріти помилковий іспаномовний варіант Паскульї.

ПриміткиРедагувати

  1. Il Lecce fa festa, Chevanton la raddoppia, La Gazzetta del Mezzogiorno, 16 maggio 2004.
  2. un 16 de junio de... Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2020-02-08. 
  3. Copa America 1987
  4. Oryada, Andrew Jackson (22 May 2003). Pasculli's Ugandan challenge. BBC Sport. Процитовано 3 November 2019. 
  5. Batte, Joseph (22 May 2003). Uganda: Pasculli Shows Football is a Universal Language. All Africa. Процитовано 3 November 2019. 
  6. Oryada, Andrew Jackson (16 June 2003). Pasculli leaves Uganda. BBC Sport. Процитовано 3 November 2019. 
  7. Oryada, Andrew Jackson (22 September 2003). Pasculli rejects Uganda offer. BBC Sport. Процитовано 3 November 2019. 
  8. Albania 2004/05. RSSSF. Процитовано 3 November 2019. 
  9. Torres, tanto tuonò che piovve: via Pasculli, torna Misiti, sardegnasport.com, 20 marzo 2017. Архів оригіналу за 21 marzo 2017. Процитовано 20 marzo 2017. 
  10. Annamaria Lotierzo (2019-01-28). Calcio, cambio in panchina per il Valdiano. Arriva Pasculli, campione del mondo con l'Argentina di Maradona. Ondanews.it (it-IT). Процитовано 2019-02-05. 
  11. Valdiano, il nuovo allenatore è l'argentino Pedro Pablo Pasculli. StileTV. Процитовано 2019-02-05. 
  12. Eccellenza: il Valdiano torna al successo, superata la Scafatese. Info Cilento (it-IT). 2019-02-03. Процитовано 2019-02-05. 
  13. Redazione Gazzetta di Salerno (2019-02-04). Scafatese, sconfitta con il Valdiano e dimissioni di Contaldo.. Gazzetta di Salerno (it-IT). Процитовано 2019-02-05. 
  14. Pedro Pasculli: Bangor City appoint World Cup winner as new manager. BBC Sport. 5 October 2019. Процитовано 3 November 2019. 
  15. Bangor City FC: Hugo Colace appointed first-team manager. North Wales Chronicle. 7 June 2020. Процитовано 22 June 2020. 
  16. Riviera Oggi, ред. (19 giugno 2020). Pedro Pasculli a San Benedetto al Ristorante “Il Rustichello”. 
  17. Intervista agli argentini Barbas e Pasculli a 30 anni di distanza dalla prima promozione in Serie A. youtube.com. Процитовано 27 August 2020. 
  18. Argentina 1 Vs. Uruguay 0 - Mundial México 86'.Her±.Gol de PPP !. youtube.com. Процитовано 27 August 2020. 

ПосиланняРедагувати