Пая гіацинтова
| Пая гіацинтова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyanocorax violaceus Du Bus, 1847 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Па́я гіацинтова[2] (Cyanocorax violaceus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Амазонії і на Гвіанському нагір'ї.
Опис ред.
Довжина птаха становить 33—37 см, вага 262 г. Голова й горло чорні, окаймлені білуватим «коміром», спина, крила і хвіст кобальтово-сині, решта тіла переважно сиза. Дзьоб і лапи чорні, очі темно-карі.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
Поширення і екологія ред.
Гіацинтові паї мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі і Гаяні. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, на висоті до 1350 м над рівнем моря. Ведуть переважно деревний спосіб життя, більшу частину дня проводять в кронах дерев, на висоті понад 18 м над землею. Гіацинтові паї є всеїдними птахами, живляться комахами, личинками, іншими безхребетними, дрібними хребетними, такими як гризуни, ящірки і земноводні, яйцями, пташенятами, плодами і насінням.
Гіацинтові паї є моногамними птахами. На відміну від інших пай вони гніздяться парами. Пара птахів будує чашоподібне гніздо, яке робиться з переплетених гілочок і рослинних волокон і встелюється м'яким рослинним матеріалом. Насиджують самиці, тоді як самці шукають їм їжу і захищають гніздо.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyanocorax violaceus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 серпня 2022.
Джерела ред.
- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |