Паша́ (тур. paşa, осман. پاشا‎ -paşa, араб. باشا‎, трансліт. basha, від перс. «پادشاه»‎, що йде ще від давньоперс. pāti-xšāya- — «правитель») — високий титул у політичній системі Османської імперії. Сходить до титулу, що застосовувався до правителів ще в Ассирійської і давньоперсидської імперіях, і про що йдеться в Біблії.

Бунчук Оттоманського паші. 1877 р.

Приблизно відповідав посаді губернатора чи генерала (адмірала). Як почесний титул «паша» приблизно дорівнює «серові» або «панові».[джерело?]

Спочатку титул використовувався виключно для воєначальників, але згодом девальвувався і міг застосовуватися по відношенню до будь-якої високопосадової офіційної особи або взагалі особі сторонній, удостоєній подібної честі. Вище пашів в османській ієрархії стояли валі і візири, нижче — беї.

Існували паші трьох ступенів.

Республіканська турецька влада скасувала цей титул приблизно в 1930-х[1]. Хоча це вже не є офіційним титулом, турецька громадськість і ЗМІ часто називають вищих офіцерів турецьких збройних сил «пашами».

У ВМС Франції «паша» (pacha французькою) — це прізвисько командира, схоже на термін «skipper» у англомовних флотах[2].

Примітки

ред.
  1. Shaw, Stanford J. and Ezel Kural Shaw. History of the Ottoman Empire and Modern Turkey (Volume II). Cambridge University Press, 27 May 1977. ISBN 0521291666, 9780521291668. p. 386 [Архівовано 2024-01-02 у Wayback Machine.].
  2. (фр.) [1] [Архівовано 2016-12-03 у Wayback Machine.]