Пацифея полінезійська
| †Пацифея полінезійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| †Pomarea nukuhivae Murphy & Mathews, 1928[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pomarea mendozae nukuhivae Murphy & Mathews, 1928 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пацифе́я полінезійська[3] (Pomarea nukuhivae) — вимерлий вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[4], що був ендеміком Французької Полінезії. Нукухівська пацифея раніше вважалася підвидом маркізької пацифеї, однак у 2012 році була визнана окремим видом[5].
Опис ред.
Довжина птаха становила 17 см. Самець був дуже схожий на самця маркізької пацифеї і мають повністю чорне забарвлення, темні очі, світло-блакитний дзьоб і темні лапи. Самиці. натомість, вирізнялися контрастною білою плямою на нижній частині спини і у верхній частині надхвістя, повністю білим хвостом, білими краями з чорними плямами і білим животом.
Поширення і екологія ред.
Полінезійські пацифеї були ендеміками острова Нуку-Хіва в архіпелазі Маркізьких островів. Вони жили в порослих лісом долинах, живилися комахами. Ці птахи були рідкісними у 1922 році, а востаннє їх спостерігали у 1930-х роках. Причиною вимирання полінезійських пацифей є знищення природного середовища і хижацтво з боку чорних пацюків,
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pomarea nukuhivae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 вересня 2022
- ↑ Robert Cushman Murphy & Gregory M. Mathews. Birds Collected During the Whitney South Sea Expedition. „The American Museum Novitates”. 337, ss. 5–6, 1928. Nowy Jork: American Museum of Natural History.
- ↑ Pomarea nukuhivae у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 вересня 2022.
- ↑ Alice Cibois, Jean-Claude Thibualt, Eric Pasquet. Biogeography of Eastern Polynesian Monarchs (Pomarea): an endemic genus close to extinction. „Condor”. 106, ss. 837–851, 2004.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |