Парра Олександр Володимирович

актор

Парра Олександр Володимирович  (* 16 жовтня 1943, Тбілісі) — радянський, український та російський актор театру і кіно. Заслужений артист Української РСР (1976).

Парра Олександр Володимирович
Народився 16 жовтня 1943(1943-10-16) (80 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb nm0663361
Нагороди та премії
Заслужений артист УРСР заслужений артист Росії

Закінчив акторський (1966) та режисерський (1973) факультети Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого.

З 1965 року — актор Київського ТЮГу ім. Ленінського комсомолу, з 1970 року — Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.

У 1979—1988 роки працював в Московському театрі ім. В.Маяковського. З 1989 року — в трупі Московського драматичного театру «Сфера». Також як режисер поставив низку вистав. У кіно — з 1967 року. Зіграв близько трьох десятків ролей у фільмах і телеспектаклях.

Знявся в українських фільмах: «Поштовий роман» (1969, лейтенант Шмідт, головна роль), «Всього три тижні» (1971, т/ф, 2 с, Аралов, головна роль), «Талант» (1977, т/ф, 4 с, Олексій Миколайович Бережков, головна роль), «Насмішкувате моє щастя» (1977, фільм-вистава, Олексій Пєшков).

Як режисер поставив телеспектакль за п'єсою Бернарда Шоу «Смаглява леді сонетів» (1997).

На початку 90-х поставив спектакль «Оргія» за однойменною поемою Лесі Українки.

Свого часу – десь на початку 1990-х – мене вразила вистава «Оргія», привезена до Києва «московськими акторами українського походження». Режисер А.Парра знайшов простий і ефектний хід: «елліни» в його спектаклі розмовляли по-українськи, а «римляни» – по-російськи! А Меценат, який спокушає еллінських митців, закликаючи їх переходити в лоно римської культури, демонстрував «двомовність» (його роль виконував народний артист СРСР Василь Лановий, до речі – мій земляк із Одещини)! Парра, таким чином, зробив Лесині алюзії абсолютно прозорими...

— Володимир Панченко, http://litakcent.com/2011/02/25/propoviduvaty-v-pusteli/

Фільмографія

ред.

Посилання

ред.