Парнас у сум'ятті

Парнас у сум'ятті
Композитор	Крістоф Віллібальд Глюк
Автор лібрето	П'єтро Метастазіо
Мова лібрето	Італійська
Джерело сюжету	Il Parnaso confusod
Жанр	Azione teatrale
Кількість дій	Одна
Перша постановка	1765
Місце першої постановки	Шенбрунн, Відень
	Інформація у Вікіданих

Парнас у сум'ятті (італ. Il Parnaso confuso) — опера композитора Крістофа Віллібальда Глюка, у формі azione teatrale. Прем'єра опери відбулася 24 січня 1765 року в палаці Шенбрунн у Відні, на весіллі Йосифа II та Марії Жозефи Баварської.

Ролі ред.

Актор	Роль	Тип голосу
Аполлон	Ерцгерцогиня Марія Амалія Австрійська	Сопрано
Мельпомена	Ерцгерцогиня Марія Єлизавета Австрійська	Сопрано
Ерато	Ерцгерцогиня Марія Кароліна Австрійська	Сопрано
Евтерпа	Ерцгерцогиня Марія Йозефа Австрійська	Сопрано

У опері брали участь майже усі імператорські діти. Леопольд II грав на клавесині та диригував оркестром. Троє наймолодших дітей підготували невеликий балет, під назвою «Le Triomphe de l'amour» (укр. Тріумф кохання), де Фердинанд та Марія-Антуанетта зіграли роль пари пастухів, а Максиміліан — Купідона.

Сюжет ред.

Дії відбуваються у священному лісі на схилі гори Парнас.

Три музи Мельпомена , Евтерпа та Ерато сидять без діла. Згодом до них прибуває схвильований Аполлон і закликає їх поспішати, адже Йосиф II стикається з «найяскравішою зіркою Баварії» (італ. la più lucida stella della bavara reggia) і вони мають відсвяткувати цей шлюб. Музи захоплюються і заявляють, що готові. Але коли Аполлон вказує на те, що весілля вже заплановано на наступний ранок, Мельпомена засмучується, через те, що часу надто мало і у неї немає сил розпочати завдання. З нею погоджуються Евтерпа та Ерато. Аполлон здивований цим занепокоєнням. Його слова переконують муз і вони готові допомогти.

Тепер музи починають свої роздуми. Мельпомені, музі трагедії, доводиться особливо тяжко тому, що сумна тема її поезії не підходить для весілля. Вона іде, щоб спокійно про це подумати. Тим часом Ерато і Евтерпа сперечаються про музичний супровід. Коли Ерато дістає свою цитру, Евтерпа пояснює, що тільки вона може знайти на ній потрібні ноти. Ерато не погоджується і виконує любовну пісню. Евтерпа справді вражена її майстерністю. Ерато дає їй маленьку флейту, щоб Евтерпа також могла продемонструвати свої вміння. Спочатку вона сумнівається, чи підходить цей інструмент для веслля та чи зможе вона видавати м'які ноти. Перш ніж спробувати, Мельпомена повертається, щоб попросити поради щодо вибору теми для поезії. Сестри вважають усі пропозиції недоречними. Коли Мельпомени немає, Евтерпа нарешті може виконати власну арію, і Ерато захоплюється її майстерністю. Вони вирішують об'єднати зусилля. Евтерпа пропонує описати в ньому щасливе майбутнє.

Перш ніж музи встигли погодитися, приходить Аполлон і кличе їх в Істер, оскільки весілля перенесено, а святкування вже почалося. Музи жахаються, що вони ще не завершили приготування. Мельпомена висловлює свій сором через це в арії. Аполлон не хоче мати з цим нічого спільного. Зрештою, вони не винні, але зараз вони не можуть підвести пару. Скромності та розгубленості має бути достатньо як виправдання. У своїй арії він пояснює це докладніше. Після останнього квартету разом вони ідуть вітати щасливу пару.

Література ред.

Переписати розділ на основі шаблонів цитування.

Don Neville: Metastasio [Trapassi], Pietro (Antonio Domenico Bonaventura). In: Grove Music Online (englisch; Abonnement erforderlich).
Metastasio, Pietro in Die Musik in Geschichte und Gegenwart, S. 50861 ff (vgl. MGG Bd. 9, S. 229 ff.) Bärenreiter-Verlag 1986 (Digitale Bibliothek Band 60).
Il Parnaso confuso in Christoph Willibald Gluck. Sämtliche Werke bei GluckWV-online, abgerufen am 31. März 2015.
Joly S. 383
La corona in Christoph Willibald Gluck. Sämtliche Werke bei GluckWV-online, abgerufen am 31. März 2015.
Joly S. 386
Joly S. 394
John Ostendorf: Programmheft der CD von Rudolph Palmer.
Il Parnaso confuso (Christoph Willibald Gluck) im Corago-Informationssystem der Universität Bologna, abgerufen am 31. März 2015.
Rudolf Pečman und Jan Gruna (Übersetzer): Metastasios «Drammi per musica» und die Opern Myslivečeks. In: Josef Mysliveček und sein Opernepilog. Brno 1970, S. 107 f. (online (PDF))
Barock pur: Myslivečeks Erstlingsopus im Schlosstheater in Krumau auf der Website des Tschechischen Rundfunks, abgerufen am 1. April 2015.
Il Parnaso confuso (Giacomo Rust) im Corago-Informationssystem der Universität Bologna, abgerufen am 31. März 2015.
Eva Neumayr, Lars E. Laubhold, Ernst Hintermaier: . 2018, S. 62 (google.co.uk [abgerufen am 6. Dezember 2020]).
Alessandro Lattanzi: . 2013, S. 349 (academia.edu [abgerufen am 6. Dezember 2020]).
Max Arend: Gluck — Eine Biographie. Schuster & Loeffler, Berlin 1921, S. 208—211 (Online im Internet Archive).
Christoph Willibald Gluck. In: Andreas Ommer: Verzeichnis aller Operngesamtaufnahmen. Zeno.org, Band 20, S. 5441.
Il Parnaso confuso (concert). Werkinformationen und Aufführungsdetails der Bampton Classical Opera, abgerufen am 31. März 2015.
Glucks «konfuser Parnass», ganz jung, im Schönbrunner Schloss. Aufführungs-Rezension vom 25. Januar 2011 auf diepresse.com, abgerufen am 31. März 2015.
Schönbrunn-Journal 1/2011 (PDF) (Memento vom 24. September 2015 im Internet Archive), abgerufen am 31. März 2015.
Archiv 2014 auf der Website des Ensemble CHROMA (Memento vom 14. April 2015 im Internet Archive), abgerufen am 7. April 2015.
Thomas Molke: Konfuse Göttergeschichte. Rezension der Aufführung in Nürnberg 2016. In: Online Musik Magazin, abgerufen am 11. Februar 2019.
La Corona. Informationen zur Aufführung in Camarillo 2020 auf pacificoperaproject.com, abgerufen am 14. Dezember 2020.
Maria Nockin: BWW Review: La Corona and Il Parnaso Confuso at Methodist Church In Camarillo. In: Broadway World, 22. November 2020, abgerufen am 7. Dezember 2020.
Pacific Opera Project presents La Corona and Il Parnaso Confuso by Christoph Willibald Gluck. Videostream auf YouTube.