Паращенко Микита Іванович

Микита Іванович Паращенко (28 липня 1906(19060728), село Мормаль Рогачовського повіту Могильовської губернії, тепер Жлобинського району Гомельської області, Білорусь — грудень 1978, місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський державний діяч, голова Мінського та Вітебського облвиконкомів. Депутат Верховної ради СРСР 3—4-го скликань.

Паращенко Микита Іванович
біл. Мікіта Іванавіч Парашчанка
Народився28 липня 1906(1906-07-28)
село Мормаль Рогачовського повіту Могильовської губернії, тепер Жлобинського району Гомельської області, Білорусь
Помергрудень 1978 (72 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьбілорус
Діяльністьполітик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 1st convocationd
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Червоної Зірки медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

ред.

Народився в селянській родині. З вересня 1926 по 1927 рік — секретар Мормальської сільської ради.

Член ВКП(б) з 1927 року.

Перебував на відповідальній радянській і партійній роботі.

З 1941 року служив у Червоній армії на політичній роботі, учасник німецько-радянської війни. У вересні 1941 — березні 1942 року — заступник начальника політичного відділу 325-ї стрілецької дивізії. З березня 1942 року — начальник політвідділу 344-ї стрілецької дивізії. З 1944 року — начальник організаційно-інструкторського відділення політвідділу 49-ї армії.

У 1948 — вересні 1952 року — голова виконавчого комітету Мінської обласної ради депутатів трудящих.

У 1955—1959 роках — голова виконавчого комітету Вітебської обласної ради депутатів трудящих.

У 1959—1961 роках — міністр соціального забезпечення Білоруської РСР.

Потім — персональний пенсіонер.

Помер у грудні 1978 року в Мінську. Похований на Східному цвинтарі Мінська.

Звання

ред.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.