Папужник бамбуковий
| Папужник бамбуковий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Erythrura hyperythra (Reichenbach, 1862) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Chlorura hyperythra | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́жник бамбуковий[2] (Erythrura hyperythra) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 10-11 см, враховуючи довгий хвіст, вага 14 г. У самців верхня частина тіла темно-зелена. Над дзьобом чорна смуга, лоб кобальтово-синій, обличчя, горло, решта нижньої частини тіла і надхвістя охристо-коричневі. Очі великі, темно-карі, дзьоб чорний, лапи світло-тілесного кольору. У самиць смуги над лобом і плями на лобі менш виражені або відсутні. Молоді птахи мають більш тьмяне забарвлення, синя пляма на лобі у них відсутня, а дзьоб жовтуватий з чорним кінчиком.
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[3]
- E. h. brunneiventris (Ogilvie-Grant, 1894) — острови Лусон, Міндоро, Панай і Палаван;
- E. h. borneensis (Sharpe, 1889) — гори на півночі Калімантану;
- E. h. malayana (Robinson, 1928) — гори на півдні Малайського півострова;
- E. h. hyperythra (Reichenbach, 1862) — Ява;
- E. h. microrhyncha (Stresemann, 1931) — Сулавесі;
- E. h. intermedia (Hartert, EJO, 1896) — Малі Зондські острови (від Ломбока до Флореса).
Поширення і екологія ред.
Бамбукові папужники мешкають в Індонезії, Малайзії і на Філіппінах. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах та у бамбукових заростях, на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться насінням бамбуку, а також інших рослин, під час гніздування іноді також комахами.
Гніздування відбувається після завершення линьки, що припадає на початок сезону дощів. Пара птахів будує кулеподібне гніздо, яке робиться з листя, трави і рослинних волокон. В кладці від 3-4 яйця. Інкубаційний період триває 14 днів, насиджують і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 23-26 днів після вилуплення. Батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні. Пташенята набувають дорослого забарвлення у віці 4-6 місців, а набувають статевої зрілості у віці 8 місяців.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Erythrura hyperythra: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.
Джерела ред.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |