Папужка чорнощокий
| Папужка чорнощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самиця чорнощокого папужки
 Самець чорнощокого папужки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cyclopsitta gulielmitertii (Schlegel, 1866) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacula gulielmi III Schlegel, 1866 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папужка чорнощокий[2] (Cyclopsitta gulielmitertii) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах. Вид названий на честь Віллема III, короля Нідерландів[3].
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[4]
- C. g. melanogenia (Rosenberg, HKB, 1866) — острови Ару;
- C. g. gulielmitertii (Schlegel, 1866) — острів Салаваті[en] (архіпелаг Раджа-Ампат), півострів Чендравасіх;
- C. g. nigrifrons Reichenow, 1891 — північ Нової Гвінеї;
- C. g. amabilis (Reichenow, 1891) — північно-східне узбережжя Нової Гвінеї;
- C. g. suavissima Salvadori, 1876 — південь центральної Нової Гвінеї;
- C. g. fuscifrons Salvadori, 1876 — південь Нової Гвінеї.
Деякі дослідники розділяють цей вид на 4 і визнають Cyclopsitta melanogenia, Cyclopsitta amabilis і Cyclopsitta nigrifrons окремими видами[5][6][7].
Поширення і екологія ред.
Чорнощокі папужки мешкають в Індонезії і Папуа Новій Гвінеї. Вони живуть у вологих рівнинних лісах. Зустрічаються зграйками від 6 до 10 птахів, переважно на висоті до 300 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться насінням фікусів, а також квітками Glochidion, Acacia auriculaeformis і Poikilospermum. Сезон розмноження триває з грудня по червень. Гніздяться в гнізді деревних термітів або серед епіфітів, В кладці від 1 до 3 яєць, інкубаційний період триває 20-22 дні, пташенята покидають гніздо через 35-42 дні після вилуплення.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyclopsitta gulielmitertii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyclopsitta melanogenia.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyclopsitta amabilis.
- ↑ BirdLife International (2016). Cyclopsitta nigrifrons.
Джерела ред.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |