Папуга строкатий
| Папуга строкатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Touit batavicus (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittaca batavica Touit batavica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папу́га строкатий[2] (Touit batavicus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Мешкає в Південній Америці.
Таксономія ред.
Строкатий папуга був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux»[4][5]. Біномінальну назву птах отримав в 1783 році, коли нідерландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Psittaca batavica у своїй праці «Planches Enluminées»[6]. Бюффон помилково вважав, що птах походив з Батавія[en] (сучасна Джакарта в Індонезії). Пізніше німецький орнітолог Ганс фон Берлепш виправив типове місцезнаходження птаха на Венесуелу[7].
Опис ред.
Довжина птаха станоить 14 см. Спина чорнувата, крила чорні. На крилах широкі жовті смуги з синіми або зеленими краями. Голова зелена, пера на верхній частині голови жовті з чорними краями. Хвіст фіолетовий з чорними кінчиками. Груди і живіт світло-зелені, нижні покривні пера крил блакитнуваті. Дзьоб жовтий. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія ред.
Строкаті папуги мешкають на півночі Колумбії (північні схили Сьєрра-Невади-де-Санта-Марти), на півночі Венесуели (Прибережний хребет), на острові Тринідад, на сході Венесуели, в Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та в садах, на висоті до 1700 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Touit batavicus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1780). La perruche aux ailes variées. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 11. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 241—242.
- ↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Petite perruche, de Batavia. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 791 Fig. 1.
- ↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 49, Number 791 Fig. 1.
- ↑ von Berlepsch, Hans Graf (1908). On the birds of Cayenne (Part II). Novitates Zoologicae. 15: 261–324 [287].
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |