Папуга гильвінський
| Папуга гильвінський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Psittaculirostris salvadorii (Oustalet, 1880) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Cyclopsittacus salvadorii Oustalet, 1880 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Папуга гильвінський[2] (Psittaculirostris salvadorii) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь італійського орнітолога Томмазо Сальвадорі[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 19 см, вага 118 г. Забарвлення переважно зелене, місцями з блакитнувато-бірюзовим відтінком. Горло, щоки і скроні у самців жовті, у самиць зеленувато-жовті. За очима блакитні плями. Пір'я на щоках і скронях вузьке і видовжене, схоже на бороду. У самців на грудях червоний "комірець", у самиць воло блакитнувато-зелене. Очі червонувато-карі, навколо очей вузькі сірі кільця. Лапи світло-сірі, дзьоб чорний.
Поширення і екологія ред.
Гильвінські папуги є ендеміками індонезійської провінції Папуа. Вони мешкають на півночі Нової Гвінеї, від східного узбережжя затоки Чендравасіх[en] до затоки Йос-Сударсо[en] і гір Циклопів[en]. Вони живуть в кронах рівнинних гірських тропічних лісів, в заболочених лісах і на узліссях. Зустрічаються на висоті до 400 м над рівнем моря.
Поведінка ред.
Гильвінські папуги зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками. Живляться плодами фікусів та іншими фруктами, а також нектаром, квітами, іноді комахами та їх личинками. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період в неволі триває 25 днів. пташенята покидають гніздо через 8 тижнів після вилуплення.
Збереження ред.
З 2013 року МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Раніше його вважали вразливим, однак виявилося, що популяція виду є більшою, ніж вважали ранішн. За оцінками дослідників, популяція гильвінських папуг становить від 30 до 75 тисяч птахів. Раніше їм загрожував вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Psittaculirostris salvadorii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 346. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Посилання ред.
- [1] Loriinae.com - Species Profile
- World Parrot Trust Parrot Encyclopedia - Species Profiles
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |