Папуга-червонокрил австралійський

вид птахів
Папуга-червонокрил австралійський
Пара австралійських папуг-червонокрилів (самець справа, самиця зліва).
Пара австралійських папуг-червонокрилів (самець справа, самиця зліва).
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Підродина: Psittaculinae
Триба: Polytelini
Рід: Папуга-червонокрил (Aprosmictus)
Вид: Папуга-червонокрил австралійський
Aprosmictus erythropterus
(Gmelin, 1788)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди
  • A. e. coccineopterus (Gould, 1865)
  • A. e. erythropterus (J. F. Gmelin, 1788)
Синоніми
Psittacus erythropterus
Посилання
Вікісховище: Aprosmictus erythropterus
Віківиди: Aprosmictus erythropterus
ITIS: 177553
МСОП: 22685069
NCBI: 274068

Папуга-червонокрил австралійський[2] (Aprosmictus erythropterus) — вид птахів з родини папугові (Psittacidae). Мешкають в Австралії та на Новій Гвінеї.[3]

Опис ред.

Це середнього розміру папуга, з довжиною тіла від 30 до 33 см і вагою від 120 до 210 г. Хвіст широкий, прямокутної форми, довжиною 13 см. Він приблизно на третину коротший, ніж крила. Виду притаманний статевий диморфізм, що виражається в забарвленні. У самців голова яскраво-зеленого кольору, маківка дещо синювата. Нижня частина спини темно-блакитна, верхня частина спини і покривні пера чорні, на крилах широка червона смуга. Самки дещо тьмяніших відтінків, червоний колір на крилах тільки по краю, нижня частина спини світло-блакитна, решта спини зелена. Горло, груди, живіт і стегна у птахів зелені, кінчик хвоста жовтий, дзьоб червоний або оранжевий, лапи сірі. Молоді птахи забарвленням подібні до самок. жа винятком жовтого дзьоба. Молоді самці набувають дорослого забарвлення у віці 2 років, самиці у віці півтора років.[4]

Поширення й екологія ред.

Цей вид птахів мешкає в північній і північно-західній Австралії. Ареал досить великий і простягається до Пілбари в Західній Австралії, до півночі Нового Південного Уельсу і північного сходу Південної Австралії. Також цей вид папуг мешкає на півдні Нової Гвінеї.

Австралійські папуги-червонокрили мешкають у відкритих лісових масивах, часто поблизу водойм. Вони уникають посушливих регіонів. Віддають перевагу лісам з евкаліптів, акацій, казуарин і кипарисів. На півночі Австралії зустрічаються в мангрових заростях. Зустрічаються також в парках і садах.

Цей вид птахів веде кочовий спосіб життя, рухаючись в пошуках їжі. Живуть парами або невеликими зграйками, не більше 20 птахів. Вони живуть в кронах дерев, іноді злітаючи на землю для поїдання зерен або втамування спраги. Харчуються насінням, фруктами, ягодами, горіхами, квітками, нектаром, а також комахами та їхніми личинками. Віддають перевагу насінню та квіткам евкаліптів і насінню акацій.

Підвиди ред.

Міжнародна спілка орнітологів визнає два підвиди австалійського папуги-червонокрила:

Іноді новогвінейську популяцію виділяють в окремий підвид A. e. papua.[5]

Розмноження ред.

На півдні Австралії папуги-червонокрили гніздяться з серпня по лютий; на півночі в квітні-травні. Гнізда влаштовують в глибоких дуплах дерев, часто евкаліптів. В кладці 3-6 яєць довжиною 31 мм. Самка насиджує яйця приблизно 18 днів, в цей час самець приность самці корм. Пташенята залишаються під опікою батьків впродовж п'яти тижнів. Самці досягають статевої зрілості у віці 2,5–3 років, самиці трохи раніше.[6]

Збереження ред.

Це численний і поширений вид птахів. МСОП вважає його таким. що не потребує особливих заходів зі збереження.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2012). Aprosmictus erythropterus. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Red-winged Parrot (Aprosmictus erythropterus) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 23 березня 2016.
  4. Red-winged Parrot (Aprosmictus erythropterus). Parrot Encyclopedia. World Parrot Trust. Процитовано 7 вересня 2019.
  5. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Parrots, cockatoos (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 15 вересня 2020.
  6. Esther J. J. Verhallen (2006). Encyklopedia europejskich i egzotycznych ptaków ozdobnych. ISBN 83-11-10474-3. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |miejsce= (можливо, |location=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |rozdział= (довідка)

Посилання ред.