Паоло Карозі
Паоло Карозі (італ. Paolo Carosi; 8 квітня 1938, Тіволі — 15 березня 2010, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 квітня 1938 | |||||||||||||||||||||||||||||
| Тіволі, Провінція Рим, Лаціо, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 15 березня 2010 (71 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Рим, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Барон (італ. Il Barone).[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ?-1957 | «Тіволі»
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Найбільш відомий за виступами у «Лаціо», яке згодом очолював і як тренер.
Ігрова кар'єра ред.
Народився 8 квітня 1938 року в місті Тіволі і розпочав займатись футболом у однойменній місцевій команді, а 1957 року став гравцем першої команди.
1958 року перейшов у «Лаціо», за яке дебютував 6 січня 1959 року у матчі Кубка Італії проти «Варезе» (3:0). Дебютував у Серії А 19 квітня 1959 року в домашній грі проти «Алессандрії» (2:0), але перші два сезони був запасним гравцем і отримав стабільне місце в першій команді лише у сезоні 1960/61, який збігся з роком першого вильоту «орлів» до Серії В. У сезоні 1962/63 на правах оренди грав за «Удінезе», а «Лаціо» без Карозі зуміло повернутись в еліту. Після цього Паоло провів у складі римського клубу ще п'ять сезонів, чотири у Серії А і останній, 1967/68, у Серії В. 3 березня 1968 року провів останню гру за «Лаціо» в 26 турі Серії В проти «Катаньї» (0:0), зігравши загалом за клуб 197 матчів (176 в чемспіонаті, 19 у Кубку Італії та 2 в Кубку Альп), забивши 3 голи (все в чемпіонаті).
Протягом сезону 1968/69 років захищав кольори команди Серії В «Катанія», а завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Л'Аквіла», за команду якого виступав протягом 1969—1970 років у Серії D.
Кар'єра тренера ред.
Невдовзі по завершенні кар'єри гравця Карозі повернувся до «Лаціо», де працював тренером юнацької, а потім і молодіжної команд, ставши молодіжним чемпіоном Італії у сезоні 1975/76 років[it][2]. У цій команді під проводом Паоло розкрились такі майбутні зірки клубу як Бруно Джордано, Андреа Агостінеллі, Ліонелло Манфредонія та інші[2].
Після проходження тренерських курсів у Коверчано, Паоло Карозі 1977 року став головним тренером команди «Авелліно»[3] і у першому ж сезоні 1977/78 вивів команду з Авелліно у Серію А[4]. Тим не менш в елітному італійському дивізіоні у статусі тренера дебютував у «Фіорентина», куди перейшов влітку 1978 року[5]. Протягом двох сезонів він ставав з командою шостим, а під час третього сезону у січні 1981 року був звільнений під тиском ультрас[6] через невдалі результати[7].
У сезоні 1981/82 очолював клуб Серії А «Кальярі»[8], посівши з клубом 12 місце, а потім з листопада 1982 по березень 1983 року був тренером «Болоньї» у Серії В[9], провівши лише 13 матчів, після чого був звільнений, а команді вже без Карозі вилетіла до третього дивізіону.
У грудні 1983 року був запрошений Джорджо Кінальєю, що тоді був власником «Лаціо», очолити римську команду[10]. «Орли» на той момент були на грані вильоту, але Карозі зумів закінчити з командою сезон на 13 місці, обійшовши «Дженоа», що вилетіло до другого дивізіону, лише за кращою різницею очних зустрічей[11]. 23 вересня 1984 року Карозі був звільнений після розгромною поразки 0:5 в другому турі чемпіонату проти «Удінезе»[11].
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Монца»[12], головним тренером команди якого Паоло Карозі був протягом 1986 року, але не врятував команду від вильоту в Серію С1.
Помер 15 березня 2010 року на 72-му році життя у місті Рим[1].
Титули і досягнення ред.
Володар Кубка Італії (1):
Примітки ред.
- ↑ а б Sport, calcio: è morto Paolo Carosi, bandiera biancoceleste sport.repubblica.it
- ↑ а б [недоступне посилання з marzo 2018 — [http://www.fiorentinamania.it/ciao-paolo.html Si è spento Paolo Carosi історія]]
- ↑ Avellino calcio
- ↑ Addio a Paolo Carosi, allenatore dell'Avellino in Serie A
- ↑ Il campionato della paura
- ↑ La Stampa, 27 gennaio 1981, pagina 18 archiviolastampa.it
- ↑ Italy 1981—1982 rsssf.com
- ↑ Allenatore — Paolo Carosi. Архів оригіналу за 27 грудня 2008. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Gli Allenatori. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Gli allenatori della Lazio [Архівовано 2002-12-19 у Wayback Machine.]
- ↑ а б [недоступне посилання з marzo 2018 — [http://www.avellinofans.it/archivio-notizie/news/3723-addio-a-palolo-carosi-luomo-che-porto-i-lupi-in-serie-a.html Addio a Paolo Carosi, l'uomo che portò i Lupi in Serie A історія]]
- ↑ È morto Paolo Carosi, allenatore di Cagliari e Lazio Tuttomercatoweb.com
Посилання ред.
- Паоло Карозі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)
- Статистика гравця на сайті RSSSF.com (англ.)