Панов Аркадій Миколайович

Аркадій Миколайович Панов (рос. Аркадий Николаевич Панов нар. 23 вересня 1940, Чугуїв, Харківська область, УРСРпом. 8 вересня 2015) — радянський футболіст та тренер, захисник. Майстер спорту СРСР.

Ф
Аркадій Панов
Особисті дані
Повне ім'я Аркадій Миколайович
Панов
Народження 23 вересня 1940(1940-09-23)
  Чугуїв, Харківська область, УРСР
Смерть 8 вересня 2015(2015-09-08) (74 роки)
Зріст 175 см
Вага 73 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960—1962 СРСР «Торпедо» (Х) 87 (2)
1962—1964 СРСР «Авангард» (Х) 59 (0)
1965—1966 СРСР СКА (О) 62 (2)
1967 СРСР ЦСКА (М) 36 (2)
1968—1970 СРСР «Металіст» (Х) 54 (7)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1985—1987 СРСР «Маяк» (Х)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис ред.

Народився 23 вересня 1940 року в місті Чугуїв, Харківської області в сім'ї військовослужбовця[1]. У 1952 році його сім'я переїхала до обласного центру — Харків[2]. Навчався в 72-ій середній школі[2]. Займався гімнастикою, боксом, хокеєм і футболом на стадіоні ХТЗ[2]. Його перший футбольний тренер — Олександр Москальов[2].

Після закінчення школи у 1958 році Дмитро Васильєв, який очолював харківське «Торпедо», запросив Панова в команду[1]. «Торпедо» тоді виступало в чемпіонаті серед колективів фізкультури. Через рік, Аркадій побував у зарубіжному турне в Марокко і на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Відні[1]. У 1960 році команда розпочала виступати в Першій лізі СРСР. Панов відразу завоював місце в основному складі клубу аутсайдера першої ліги. Граючи за «Торпедо» Панов називав своїми вчителями на футбольному полі Євгена Догадіна та Михайла Садика[3]. За «Торпедо» грав протягом двох з половиною років і провів понад вісімдесят матчів. У тому ж 1962 році взяв участь в першій зимовій Спартакіаді народів СРСР у складі збірної Української РСР з хокею з шайбою[4].

У червні 1962 року головний тренер харківського «Авангарду» Віктор Жилін, запросив Панов в команду Вищої ліги СРСР[2]. Сезон 1963 року завершився для «Авангарду» вильотом з вищого дивізіону. Всього за клуб грав протягом двох з половиною сезонів і провів за нього більше п'ятдесяти матчів.

У листопаді 1964 він був призваний на військову службу[1]. Спочатку проходив службу в армійській команді Києва[1]. Потім протягом двох сезонів виступав у чемпіонаті СРСР за одеський СКА, який два сезони поспіль займав останню сходинку в турнірі. За одеситів провів понад шістдесят ігор, а в 1965 році увійшов до списку 33 найкращих футболістів України[5]. У січні 1967 року продовжив службу граючи за московський ЦСКА. Разом з командою дійшов до фіналу Кубка СРСР, де армійці поступилися іншій столичній команді «Динамо» (0:3). За це досягнення він отримав звання Майстра спорту СРСР. У чемпіонаті Панов зіграв у всіх матчах турніру[2]. Взяв участь в турне ЦСКА по Японії[3]. Після завершення сезону, головний тренер ЦСКА Всеволод Бобров запропонував Аркадію Панову залишитися в команді з присвоєнням лейтенантського звання й обіцянкою виділення квартири в центрі столиці[1]. У підсумку він відмовився і повернувся до Харкова, де грав за «Металіст»[2]. Незважаючи на те, що у нього були пропозиції від московського «Торпедо» й одеського «Чорноморця»[1]. На зборах на початку 1968 року в Кудепсті він отримав травму — розрив зв'язок, через яку пропустив більшу частину сезону[3]. Всього в складі «Металіста» відіграв ще три сезони в Першої ліги, зігравши в більш ніж п'ятдесяти матчах. Завершив кар'єру гравця в 1970 році, проте виступав в чемпіонаті області за «Українку» й «Маяк»[3].

По завершенні кар'єри футболіста перейшов на тренерську роботу. У 1973 році йому запропонували тренерську посаду в харківському «Маяку», проте він став дитячим тренером у ДЮСШ-7[3]. У 1984 році був тренером в команді «Авангард» з міста Дергачі. З 1985 року по 1987 рік був наставником харківського «Маяка», який готував футболістів для «Металіста»[3]. Клуб був аутсайдером другої ліги СРСР. З «Маяка» в «Металіст» взяли Віктора Ващенка й Велі Касумова[3]. Потім, Панов повернувся в дитячий футбол, працюючи в ДЮСШ-7, а пізніше й у «Металісті», де пропрацював до 2008 року[2]. Серед його вихованців Володимир Безсонов, Віктор Сусло, Максим Калиниченко, Іван Гурко, Денис Сидоренко, Ігор Биканов, Сергій Барілко, Ігор Бахметьев[2][6][7][8][9].

Помер 8 вересня 2015 року[2]. Матч 7-го туру чемпіонату України 2015/16 між харківським «Металістом» і донецьким «Шахтарем» почався з хвилини мовчання в пам'ять про загиблого Панова[10]. У Харкові проводиться турнір пам'яті Аркадія Панова[11].

Досягнення ред.

ЦСКА (Москва)

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Ігри Голи Ігри Голи
1960 «Торпедо» (Харків) Перша ліга 34 0
1961 36 0 2 0
1962 17 2 1 0
1962 «Авангард» (Харків) Вища ліга 1 0
1963 28 0 1 0
1964 Перша ліга 30 1
1965 СКА (Одеса) Вища ліга 28 1
1966 34 1 1 0
1967 ЦСКА (Москва) 36 2 6 0
1968 «Металіст» (Харків) Перша ліга 8 0
1969 30 5 1 0
1970 16 2 3 0

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж Аркадію Панову — 70!. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
  2. а б в г д е ж и к л Помер відомий харківський футболіст Аркадій Панов
  3. а б в г д е ж Аркадій Панов: «Я завжди хотів грати в рідному місті»
  4. 1962. Перша зимова Спартакіада народів СРСР
  5. Сезон 1966
  6. Іван ГУРКО: «У нас, воротарів, теж є свої секрети»
  7. Денис Сидоренко
  8. Ігор Биканов: «Після пропозиції з Франції не було стимулу залишатися в "Металісті"»
  9. СЕРГІЙ БАРІЛКО: «ГОЛОВНЕ У ФУТБОЛ — ДИСЦИПЛИНА»
  10. 7-й тур УПЛ. Перемога «Ворскли», видалення у Львові[недоступне посилання]
  11. Спортивные известия (01.06.2017). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.

Посилання ред.