Пам'ятник Любецькому з'їзду князів

Пам'ятник Любецькому з'Їзду князів — знаходиться у Любечі на місці колишнього Любецького замку.[1].

Пам'ятник Любецькому з'Їзду князів
I zjazady książąt Rusi Kijowskiej. Brąz, granit. 1997 Lubecz, Ukraina.jpg
Пам'ятник Любецькому з'Їзду князів у день відкриття 1997 рік

Статус пам'ятка монументального мистецтва
Країна  Україна
Розташування Любеч Чернігівська область
Архітектурний стиль пам'ятник
Архітектор Володимир Павленко
Скульптор Геннадій Єршов
Матеріал бронза, граніт
Будівництво 1997 (відкриття)
Ідентифікатори й посилання

ОписРедагувати

Пам'ятник cтворений скульптором Геннадієм Єршовим у 1997 році до 900-річного ювілею Любецького з'їзду князів 1097 присвячений визначній події часів Київської Русі. Монумент, до якого ведуть кам'яні сходи, розташований на Замковій горі у історичній частині Любеча. Скульптурна композиція складається з бронзових рельефів та круглої скульптури розміщених на рожевому гранітному постаменті.

Горельєфні зображення, це портрети шістьох учасників князівського снему у Любечі серед яких були: великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський князь Володимир Мономах, чернігівський князь Олег Святославич, смоленський князь Давид Святославич, волинський князь Давид Ігорович, теребовльський князь Василько Ростиславич.

Вінчає композицію бронзова постать алегоричного ченця-літописця. Сидячий босоніж з пером у руці і хрестом- енкалпіоном на грудях, чернець тримає сувій на якому зображено частину з літопису «Кождо да держить отчину свою»[2]:

І говорили вони (князі) один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер з'єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою!». І на цім вони цілували хреста: «А якщо відтепер хто на кого встане, то проти того будемо ми всі і чесний хрест».

Працюючи над образами скульптор користався з наукових консультацій Петра Толочко та Володимира Коваленка. Любецький з'їзд 1097 року за своєю актуальністю та вагомістю прийнятих на ньому рішень історики відносять до найважливіших.

Значення першого Любецького з'їзду 1097 року, полягало в тому, що це була перша вдала спроба припинити процес розпаду Київської держави на дрібні удільні князівства. Пряме успадковування за пропозицією Ярослава та його прибічників і було введене на з'їзді в Любечі. Кожному князю були віддані ті землі, котрі належали його батьку, князь віднині володів би успадкованими землями і зобов'язувався не зазіхати на землі сусідів.

ВідкриттяРедагувати

В Україні Любецький з'Їзд князів 1097 вважається важливою подією вітчизняної історії. За розпорядженням КМ України від 2.VIII 1996 та пост. КМ України від 21. VIІІ 1997 900-річний ювілей Любецького з'їзду відзначався на державному рівні. Памятник урочисто відкрив віце-прем'єр України Валерій Смолій в святкуванні взяли участь представники сусідніх держав Білорусії та Росії. Пам'ятник реалізовано коштом ЧАЕС за особистої підтримки Сергія Парашина.[3].

ПриміткиРедагувати

  1. ЛЮБЕЦЬКИЙ ЗАМОК — археол. пам'ятка. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  2. Пам'ятник на честь 900-річчя І з'їзду князів Київської Русі. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. 
  3. Відзначення 900-річчя з'їзду князів у Любечі. Архівне відео 1997 р. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 квітня 2020. 

ПосиланняРедагувати