Пальмський собор
Пальмський собор або Собор святої Марії (ісп. Catedral-Basílica de Santa María de Palma de Mallorca) — кафедральний собор єпархії Майорки, розташований у місті Пальма, адміністративному центрі Балеарських островів (Іспанія). Інша назва собору La Seu, або Sa Seu, — «Єпископство».
Пальмський собор | |
---|---|
Пальмський собор, вид з Морського парку | |
39°34′03″ пн. ш. 2°38′53″ сх. д. / 39.567500000027777673° пн. ш. 2.648055560028° сх. д.Координати: 39°34′03″ пн. ш. 2°38′53″ сх. д. / 39.567500000027777673° пн. ш. 2.648055560028° сх. д. | |
Тип споруди | католицький соборd[1] |
Розташування | Іспанія, Пальма |
Архітектор | Антоніо Гауді (1904–1914, реставрація) |
Початок будівництва | 1229 |
Кінець будівництва | 1587 |
Стиль | готика |
Належність | католицтво |
Єпархія | Майоркська діоцезія |
Стан | об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[2] |
Епонім | Непорочне зачаття |
Присвячення | Діва Марія |
Вебсайт | www.catedraldemallorca.info |
Пальмський собор у Вікісховищі |
Розташований у південній частині міста неподалік від узбережжя поруч Королівського палацу Альмудайна та Морського парку. Кафедральний собор закладений королем Хайме I Арагонським на місці мечеті Медіна Маюрки. Будівництво собору було завершено в 1587 році, але потім він багато разів перебудовувався, на початку XX століття його інтер'єри переробив Антоніо Гауді. Будівля собору височіє над старою гаванню Пальми.
В ансамблі особливо виділяєтья один з найширших у світі нефів; велике вікно-троянда над головним вівтарем, що нагадує око; каплиця Трійці, в якій покоїться прах королів Майорки Хайме II і Хайме III; Королівська каплиця, відновлена в 1904–1914 роках Антоніо Гауді; балдахін над вівтарем, також творіння Гауді.
У старій будівлі капітулу розташований Музей собору, одним з найважливіших експонатів якого є ковчег Істинного Хреста (XV ст.), інкрустований дорогоцінним камінням і металами. Дзвіниця — одна з найстаріших споруд собору, вона відноситься до 1389 року. У соборі встановлений орган з неоготичним корпусом (1795; відреставрований 1993)
Історія ред.
Будівництво собору Ла Сеу почалося в 1230 році за вказівкою короля Арагона Хайме I, на місці колишньої мечеті, незабаром після захоплення Майорки арагонцями. Продовжено воно було за його сина, короля Мальорки Хайме II, і в 1302 році було закладено основну будівлю собору. Вона повинна була служити також як усипальниця майорканських королів — у соборі покоїться прах Хайме II і Хайме III.
Будівництво було в основному завершено до 1587, в 1601 році був закінчений головний портал. У 1882 році були розпочаті роботи на головному фасаді собору, закінчені вже на початку ХХ століття. Великий орган був створений мальоркцем Габріелем Томасом наприкінці XVIII століття (реставрований в 1993 році).
Будівля збудована з маресу — майорканського вапнякового пісковика.
Портали ред.
Кафедральний собор має три портали.
Портал Мірадор ред.
Портал Мірадор, назва якого походить від слова, що означає «оглядовий майданчик», розташований у південній стороні і виходить на море. Раніше він називався — «портал Апостолів». Зображення Діви Марії на середнику є копією з оригіналу XIV століття, який зберігається усередині собору. Будівництво порталу велось впродовж довгих років під керівництвом архітектора Гільєма Сагрери (бл. 1380–1454).
Головний портал ред.
Головний портал розташований у західній частині собору і виходить навпроти палацу Альмудайна. Портал став останнім етапом у будівництві собору, яке завершилось у 1601 році. Основна роль тут відводиться зображенню Непорочного зачаття, оточеному п'ятнадцятьма символами жіночності, що характеризують Пресвяту Діву Марію. Окрім цього тут присутні скульптури святих Івана Хрестителя і Івана Богослова, і четверо святих отців західної Церкви.
Інша частина фасаду була створена значно пізніше (у 2-й половині XIX століття), коли виникла небезпека обвалення порталу. На фронтоні, у найвищій його частині, знаходиться скульптура, що зображує Діву Марію (3,55 м), якій і присвячений кафедральний собор.
На центральних вежах, на середині висоти, були встановлені фігури апостолів Петра і Павла, а на малих вежах зображені Каталіна Томас (1533–1574) і блаженний Раймунд Луллій (бл. 1235–1315), уродженці Майорки.
Гауді розстелив тут на підлозі своєрідний кам'яний килим, на якому згадується 41-й псалом: «ми йдемо у храм Божий так само, як спрагла лань шукає джерела води».
Портал Альмойна ред.
Портал Альмойна розташований у північній частині собору, а його назва походить від сусіднього дому Призріння. Дім був зведений у 1529 році для допомоги бідним, він ж дав первісну назву площі, яка у 2010 році була перейменована у Пласа-де-ла-Сеу (Соборна площа). Як і в інших порталах зображення Пресвятої Діви Марії, яка відкриває врата на Небеса.
Віруючі зазвичай потрапляють у храм через цей портал.
Екстер'єр ред.
Дім Призріння ред.
Дім Призріння (Каса-де-л'Альмойна) був зведений у 1529 році для допомоги бідним і примикає до північної частини собору. Всередині будинку на першому поверсі знаходяться два фламандські гобелени XVI століття, які входять до колекції, що складається з 13 гобеленів. Всі вони, окрім одного, присвячені біблійським сюжетам. Інші гобелени знаходяться усередині, в основному на стінах пресбітерія. На верхньому поверсі розміщується Архів капітула, де зберігаються документи, що датуються починаючи з XIII століття.
Дзвіниця ред.
Дзвіниця є однією з найстаріших споруд собору, вона відноситься до 1389 року. Висота дзвіниці сягає 47,8 м і вона має дев'ять дзвонів. П'ять з них утворюють готичний ансамбль, який вважається найкращим в Європі. Найбільший дзвін «н'Елой» має вагу 4 517 кг.
Музеї. Три зали ред.
Червона ризниця ред.
Назва ризниці походить від того, що тут переодягались служки, які вдягали сутану червоного кольору. Нині так одягаються послушники кафедрального собору. Ризниця розташована у нижьому поверсі вежі дзвіниці. У її центрі знаходиться дарохранильниця з позолоченого срібла, яка була створена у 1585 році і перероблена у 1830 році. Її виносять під час щорічної процесії на свято Тіла Христового.
Праворуч знаходиться оригінальне зображення Діви Марії з немовлям, перенесене сюди з порталу Мірадор. Тут також знаходиться вітраж, виконаний німецьким майстром Нільсом Бурвіцем (нар. 1940). Унікальний ансамбль являють собою ріммоніми, які слугували для прикрашення сувоїв Тори у синагозі Каммарата (Сицилія). Привертає увагу переносний вівтар Хайме І у вигляді книги, усередині якого знаходяться реліквії.
Готичний зал капітула ред.
У центрі готичного капітула (датується 1433 роком) розташована гробниця єпископа Жиля Санчеса Муньйоса (1369–1447), який був антипапою під ім'ям Клемента VIII, а потім єпископом Мальорки (1429–1447).
Тут зберігається колеція творів готичного живопису. Найбільше виділяються три роботи, що пов'язані з історією Мальорки. Вони розташовані поруч порталу, який слугує входом до храму. Над притолокою знаходиться «Табла де л'Альмойна», на якій зображений Ісус Христос, що сидить разом з чотирма жебраками і говорить двом священикам, що все зроблене ними дла найбідніших, зроблене для них Нього.
Ліворуч розташовані дві картини майстра з Монті-Сіона, присвячених темі повені у Пальмі (1403), в результаті якої загинуло близько 5 000 осіб. Вони називаються «Кальварія» і «Милостива Богородиця» (або «Покров Богородиці»).
Бароковий зал капітула ред.
Цей розділ статті, присвячений Бароковій залі капітула, ще не написано. |
Примітки ред.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
Джерела ред.
- Joan Darder Brotat. «Кафедральный собор Мальорки». Путеводитель. — Tallic Grafic Ramon Sl. — 20 с. (рос.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пальмський собор