Палац Ґнєвоша (Золотий Потік)
Палац Ґнєвоша — історична будівля у смт Золотому Потоці Тернопільської области.
| Палац Ґнєвоша (Золотий Потік) | |
|---|---|
| |
48°54′14″ пн. ш. 25°20′14″ сх. д. / 48.90405555558333361° пн. ш. 25.33744444447222222° сх. д.Координати: 48°54′14″ пн. ш. 25°20′14″ сх. д. / 48.90405555558333361° пн. ш. 25.33744444447222222° сх. д. | |
| Тип | палац |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Золотий Потік |
  Палац Ґнєвоша (Золотий Потік) (Україна) | |
 | |
 Палац Ґнєвоша у Вікісховищі | |
Історія та відомості
ред.У 1840 році[1] власники Золотого Потоку Ольшевські розібравши частину мурів замку, збудували одноповерховий палац за проєктом італійського архітектора та заклали парк.
Згодом родина Ольшевських продала маєток Яну Стоєвському. Він продав його хасидському цадику з Садгори Ізраелю Фрідману.
У 1875 році палац продано Влодзімєжу-Іполіту Ґнєвошу, котрий володів ним до 1939 року. У палаці розташовувалася велика бібліотека і колекція творів мистецтва, які під час Першої світової війни у 1918 році вивезено росіянами до Москви.
У 1947 році маєток відремонтовано. У 2016 році знову здійснено ремонт[1].
Нині — у приміщенні функціонує Центр позашкільної роботи з учнівською молоддю[2].
Примітки
ред.- ↑ а б Мудра, О. Історичну пам'ятку палац Гнєвоша у Золотому Потоці відновлює громада // TeNews. — 2018. — 15 жовтня.
- ↑ На Тернопільщині взялися за реставрацію давнього палацу (фоторепортаж) // Терен. — 2019. — 1 вересня.
Джерела
ред.- Золотий Потік // Андрій Бондаренко.
- Мороз, В. Цікавинки Золотого Потоку // 20 хвилин. — 2009. — 19 листопада.
- Наливайко, О. Палац Гнєвоша у Золотому Потоці // Нова доба. — 2011. — № 31 (5 серп.). — С. 4. — (Пам'ятки архітектури).
- Замок у Золотому Потоці — головна садиба роду Потоцьких // Провсе. — 2020. — 15 липня.
- Вельгій, М. Старовинний Золотопотіцький замок і... нове феодальне помістя // Свобода. — 2020. — 13 квітня.