Палац Чацьких (Боремель)
Палац Чацьких — палац родини Чацьких поблизу села Боремель у Демидівському районі Рівненської області на правому березі річки Стир. Був побудований Францішеком Чацьким наприкінці 18 століття на місці слов'яно-руського городища Х - ХІІІ ст. До сьогодення не зберігся[1].
| Палац Чацьких (Боремель) | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
Центральна частина палацу Чацьких. Графічна реконструкція О.Л. Михайлишин | ||||
|
50°28′11″ пн. ш. 25°11′56″ сх. д. / 50.46972° пн. ш. 25.19889° сх. д. | ||||
| Тип | палац | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Рівненська область, Боремельська громада | |||
| Архітектурний стиль | Бароко | |||
| Архітектор | ||||
| Замовник | Францішек Чацький | |||
| Матеріал | камінь, цегла | |||
| Будівництво | 1781 — 1782 | |||
| Стан | руїна з 1850 року | |||
  Палац Чацьких (Боремель) (Україна) | ||||
 | ||||
Історія ред.
Францішек Чацький (син Міхала Героніма[2]) у недавно побудованому палаці 1 грудня 1781 року розкішно прийняв польського короля Станіслава Августа Понятовського, коли той мандрував від Кременця. Будівля була зруйнована під час листопадового повстання, в битві за участю солдатів генерала Юзефа Дверницького і російських військ під командуванням генерала Рідигера[3].
Вигляд ред.
У двоповерховому палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на Волині бібліотека. Замість звичайного даху нагорі палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. Сад складався з оранжерейних рослин і дерев, які влітку виносили на цю галерею. Навколо цих екзотичних рослин у довгих коритах, наповнених землею, були посаджені заморські квіти різних сортів. Також там у дротяних сітках, непомітно встановлених навколо дерев, літали різні заморські птахи. Далі у ваннах, зроблених з литого скла і наповнених водою, плавали різні диковинні риби. В саду жило також декілька мавп, які викликали справжній жах і подив у слуг палацу і навколишніх мешканців. Вигляд цієї галереї, що являла собою справжній повітряний сад, був просто вражаючий. У самому палаці багато кімнат було оздоблено позолотою та заморськими породами дерев.
З південного боку палацу, в напрямку річки Стир, англійським садівником Денісом Макклером був розбитий розкішний парк. Симетрично посаджені дерева, вимощені різнокольоровими камінцями стежинки, прекрасні клумби квітів живописно складені у гірлянди[4].
Легенди ред.
Палац Чацьких на всю округу славився і своїми підземними ходами. В період середньовіччя, коли небезпека нападу ворога існувала майже весь час, вони неодноразово зберігали своїм власникам життя в часи небезпеки.
Стародавні перекази про підземні ходи Боремельського палацу просто вражаючі. Вони свідчать, що містечко було фактично пронизано ними. Ходи вели від палацу до костелу, у кількох місцях виходили до Стиру. Найбільшим був хід, що з'єднував палац з сусіднім містечком Перемиль (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами. У дівчат було підрізане сухожилля на ногах, щоб не відчували втоми. Можливо, це і легенди, адже, щоб прокопати такі тунелі, потрібні були колосальні затрати робочої сили, часу і коштів. Проте чого тільки не робили пани ради своєї безпеки і задоволення власних амбіцій. Але легенди про підземні ходи мають і своє підтвердження.
Фактично до 60-х років минулого століття на території Боремля дуже часто зустрічалися глибокі провали в землі, в яких було видно цегляну кладку. Через небезпеку, яку вони становили для життя людей і їх майна, провалля були засипані. Вони так і не були досліджені вченими. На сьогодні залишився лише один з фрагментів підземного ходу, який місцевий житель використовує як льох, відгородивши цегляною стіною потрібний йому простір.
Сучасний стан ред.
На сьогодні охоронні межі втраченої пам'ятки не визначені, активно проводиться забудова. Місцева влада утримується від будь-яких дій. Неодноразово науковці піднімали питання щодо необхідності охорони території, де раніше був палац і проведення ретельного дослідження. Однак на це бракує коштів[5].
Примітки ред.
- ↑ Бухало, Олексій. Так було про Боремель (укр) . РТБ. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Dembowska M. Czacki Michał Hieronim, h. Świnka (1693—1745?) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — Т. IV/1, zeszyt 16. — S. 143. (пол.)
- ↑ Електроапаратна, Хроніки Любарта вул; 3; Луцьк; Україна (30 листопада 2018). Палаци Волині: Боремель. Хроніки Любарта. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Боремель. castles.com.ua. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Фундаменти на артефактах. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 травня 2020.
Джерела ред.
- Бурець-Струк Н., Матвійчук О, Рівненщина туристична. Путівник. — К. : Світ успіху, 2007. — С. 46—48.
- Івченко А. С., Пархоменко О. А. Україна. Фортеці, замки, палаци... — К. : Картографія, 2009. — 600 с., 1091 іл. — С. 198—200.
- М. Й. Рутинський. Замковий туризм в Україні. — К. : Центр учбової літератури, 2007. — С. 53.
- Цинкаловський Олександер. «Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник Волині і Волинського Полісся) від найдавніших часів до 1914 p.». Вінніпеґ, 1984.