Паводок у Загребі (2020)
У ніч з 24 на 25 липня 2020 року, після 21:00[1] за місцевим часом (CEST, 19:00 UTC), на столицю Хорватії Загреб обрушилася буря, яка спричинила один із найбільших паводків в історії міста.[2][3][4] Під час сильної зливи за кілька годин на місто випало більше опадів (понад 50 мм за 2 год.), ніж у середньому за весь липень. Гірські потоки з Медведниці, що височить над Загребом, швидко розбурхалися і переповнили міську загальносплавну каналізацію, затопивши частини міста. Найгірші наслідки відчувалися у центральній частині столиці, зокрема на Ілиці, в Нижньому місті (в тому числі на Британській площі[5][6][7]) та Трнє, хоча постраждало також багато передмість, як-от: Бузин, Чрномерець, Янкомир і Максимир. На багатьох вулицях зупинилися громадський транспорт і автомобільний рух, а людей, які потрапили у пастку, міським службам довелося рятувати з підтоплених автомобілів та осель. Під час відкачування води один пожежник загинув. Протягом відведеного на подання заяв восьмиденного строку надійшло понад 2000 прохань про відшкодування збитків, однак міська влада не оприлюднила докладніших даних про розмір збитку.
| Паводок у Загребі 2020 року | |
|---|---|
 Супутниковий знімок Хорватії, охопленої штормовим фронтом 24–25 липня 2020 року | |
| Тип | повінь |
| Причина | сильна злива і поломка загальносплавної системи каналізації |
| Країна |
 Хорватія |
| Місце |
Загреб |
| Дата | 24–25 липня 2020 |
| Загиблих | 1 |
| Географічні координати | 45°49′00″ пн. ш. 15°59′00″ сх. д. / 45.816667° пн. ш. 15.983333° сх. д. |
  Місце паводку | |
.jpg)
Як відомо, Загреб розкинувся на схилах гори Медведниця, а його центр у своєму ширшому значенні слова ніби затиснутий у низині між горою та річкою Сава. По загребській стороні Медведниці стікає кілька десятків потоків,[8][9] які відзначаються бурхливим плином після рясних опадів.[10] І річка, і розбурхані потоки з Медведниці неодноразово викликали смертоносні повені. Особливо небезпечний паводок, а водночас і найсмертоносніше за всю історію міста стихійне лихо, трапилося в липні 1651 р., коли гірський потік Медвещак розлився під час нічної бурі, змивши чимало осель і дерев на вулиці Потік (сьогоднішня вулиця Ткалчичева) та забравши 52 життя. Тому перші протиповеневі системи захисту навколо Медвещака будувалися ще в XVII столітті.[11] Останнім випадком значної повені в місті стало переповнення загребських струмків під час рекордної зливи 3–4 липня 1989 р.,[9][12][1][13] коли було затоплено територію від Загребського зоопарку на Максимирській вулиці до Житняка,[14] що спонукало до будівництва спустів і шлюзів для контролю зливу дощових вод із передгір'я Медведниці, а також каналізації та зміцнення русел загребських струмків.[15] У результаті державне підприємство з управління водними ресурсами «Хорватські води» розробило та експлуатує системи захисту від паводків. Проте, хоча у попередні 48 годин і Державний гідрометеорологічний інститут, і міжнародні агентства попереджали про небезпеку зливового паводка, захист введено в дію не було. Після невдалих закликів до влади надати допомогу група жителів Трнє вдерлася у порожню будівлю греблі Куніщак, через яку вода з багатьох струмків Медведниці стікає в Саву, і відкрила заставку, щоб скинути накопичену воду в річку. Протягом наступних кількох днів у ЗМІ виникла гаряча суперечка про те, хто несе відповідальність за закриту заставку та зачинену будівлю греблі без чергових, які могли б запобігти чи зменшити паводок. Міський голова, підприємство з водопостачання і водовідведення та «Хорватські води» відмовилися від відповідальності та стали об'єктом нападок громадськості. Що більше, чоловіка, якого ЗМІ називали «героєм з Трнє»[16][17][18][19][20] за те, що він, уломившись у будинок греблі, повернув колесо, тим самим відкривши заслінку, поліція затримала, що дехто описав як випадок поліційного свавілля. Це викликало громадський резонанс. ЗМІ засудили дії поліції у цій справі. Своєю чергою «Хорватські води» поскаржилися в поліцію на незаконне проникнення групи осіб. У травні 2021 року затриманого чоловіка звільнили від усіх звинувачень.
Разом із пандемією COVID-19 і землетрусом паводок сприяв зростанню у 2020 році кількості бездомних у Загребі.[21]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Urbana poplava u gradu Zagrebu tijekom noći s 24. na 25. srpnja 2020 [Міський потоп у Загребі вночі з 24 на 25 липня 2020]. Державний гідрометеорологічний інститут (хорватською) . 29 липня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Bonacci та Roje-Bonacci, 2020, с. 57.
- ↑ Top ten case studies for 2020. EUMETSAT (англійською) . 21 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Rogulj, Daniela (25 липня 2020). Videos: Zagreb Battles Big Floods after Storm Rips through Croatian Capital. Total-croatia-news.com (англійською) . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Ulice u Zagrebu poplavljene, nestvarne scene na Britancu, vatrogasci: 'Dobili smo tisuće poziva' [Вулиці в Загребі затоплені, сюр на Британській площі, пожежники: «Нам тисячі дзвінків»]. Jutarnji list (хорватською) . 24 липня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Video: Big floods in Zagreb as storm hits. Croatia Week (англійською) . 24 липня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Rogulj, Daniela (25 липня 2020). Videos: Zagreb Battles Big Floods after Storm Rips through Croatian Capital. Total-croatia-news.com (британською англійською) . Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Prostorni plan Parka prirode Medvednica: Obrazloženje plana [План розвитку природного парку Медведниця: Обґрунтування плану] (PDF) (хорватською) . Загреб: City of Zagreb Urban Development Institute. січень 2014. с. 37. Архів оригіналу (PDF) за 4 листопада 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ а б Oskoruš та Bošnjak, 2006, с. 1.
- ↑ Bonacci та Roje-Bonacci, 2020, с. 58.
- ↑ Petrić, 2012, с. 171.
- ↑ Poplava u Zagrebu: DHMZ objavio detaljnu analizu, kažu da se tako nešto događa jednom u više od 400 godina!. Novi list (хор.). 29 липня 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Zagreb – grad na Savi? [Zagreb – city on Sava?]. Geografija.hr (хор.). Croatian Geographical Society. 4 квітня 2004. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Jazbina čeka bolje dane [Jazbina waits for better days]. Večernji list (хор.). 30 червня 2003. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Bučar, Dajana K. (26 жовтня 2004). Zagreb i Sava više nisu neprijatelji [Загреб і Сава більше не вороги]. Public Open University Zagreb (хор.). Архів оригіналу за 17 травня 2006. Процитовано 11 травня 2021.
- ↑ Heroju s Trnja prijeti zatvor! Spasio je kvart od potopa, a sada zbog toga ide na sud. Večernji list (хорватською) . 6 вересня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Heroj koji je spasio zagrebačko Trnje od poplave dobio poziv na prekršajni sud: "To mi je psihički pritisak. Ne znamo još što će biti s kaznenom prijavom". Dnevnik.hr (хорватською) . 7 вересня 2020. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Čirjak, Kristina (29 липня 2020). Kap koja je prelila čašu: Heroj koji je spasio Trnje od poplave postao državni neprijatelj broj jedan. Vijesti.hr (хорватською) . RTL. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Bandić ponudio pomoć. Heroj koji je spasio Trnje od poplave poručio: 'Nek' si te novce zabije v r*t'. Vijesti.hr (хорватською) . RTL. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Simmonds, Lauren (7 вересня 2020). Tihomir Blagus: Hero Who Saved Part of Zagreb from Flooding Threatened with Prison. Total-croatia-news.com (англійською) . Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Grgurinović, Matea (16 грудня 2020). Hrvatska u pandemiji nije uspjela pružiti adekvatnu podršku beskućnicima [Хорватія в умовах пандемії не змогла надати належну підтримку безхатькам]. N1 (хорватською) . Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
Література ред.
- Bonacci, Ognjen; Roje-Bonacci, Tanja (2020). Inženjerski vidovi poplave Zagreba [Інженерні сторони Загребського паводка]. Hrvatska Vodoprivreda (хорватською) . XXVIII (232): 57—61. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
- Jurak, Vladimir; Ortolan, Želimir; Ivšić, Tomislav; Šumanovac, Franjo; Herak, Marijan (лютий 2008). Geotechnical and seismic microzonation of Zagreb – attempts and realisation. Загребська конференція з розвитку (хорватською) . Загреб: 99—108. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- Oskoruš, Dijana; Bošnjak, Tomislava (2006). Defining Relevant Floods of Mt. Medvednica Torrential Streams. BALWOIS 2006 Proceedings (англійською) . Охрид, П. Македонія. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- Petrić, Hrvoje (2012). 17. stoljeće: Stoljeće oporavka i napretka [XVII сторіччя: Століття відновлення та прогресу]. У Goldstein, Ivo; Goldstein, Slavko (ред.). Povijest grada Zagreba 1 [Історія міста Загреб, т. 1] (хорватською) . Zagreb: Novi Liber. с. 154—199.
- Vujasinović, Branko (2015). Podsjećanje na velike vode u prošlosti [Озираючись на великі повені минулого] (PDF). Hrvatske Vode (хорватською) . 23 (91): 29—34. Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- Provedbeni plan obrane od poplava branjenog područja 14: središnji dio područja maloga sliva Zagrebačko Prisavlje na Sektoru C – Gornja Sava [План впровадження захисту від повені в охоронній зоні 14: центральна частина малої водозбірної зони Загребське Присав'я в секторі С — Верхня Сава] (PDF) (хорватською) . Hrvatske vode. Березень 2014. Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2021. Процитовано 30 березня 2021.