Паб-рок

Паб-рок (англ. Pub rock) — музичний напрямок, що виник у першій половині 1970-их років як протестна реакція на надмірну відшліфованість звуку в прог-році й американському AOR, андрогінність зірок глем-року. Паб-рок став непопулярним з приходом панк-року, який вважається прямим наступником паб-року.

Паб-рок, Pub rock
Стилістичні походження	ритм-енд-блюз гаражний рок рок-н-ролл
Походження	Початок 1970их,  Англія
Типові інструменти
Популярність	1971—1975
Похідні жанри	панк-рок

Паб «Hope and Anchor» в Айлінгтоні, важлива сцена паб-року

Виникнення паб-року збіглося з кризою британської концертної сцени: мережа невеликих музичних клубів, які нерідко функціонували на ліцензійній основі, до кінця 1960-х років практично зникла, перетворившись в безліч кінотеатрів. Нові групи, які не мали підтримки звукозаписних компаній, практично не мали можливості з нуля створити собі аудиторію. Паби і бари були для них тимчасовим порятунком..

Найвідоміші виконавці паб-року:

• The 101ers
• Ace
• Brinsley Schwarz
• Elvis Costello
• Count Bishops
• Dr.Feelgood
• Ducks Deluxe
• Ian Dury & The Blockheads
• Eddie and the Hot Rods
• Dave Edmunds
• Lew Lewis
• Kilburn and the High Roads
• The Kursaal Flyers
• Nick Lowe
• The Motors
• John Otway
• Graham Parker and the Rumour
• The Pirates
• Squeeze
• The Stranglers
• Wilko Johnson
• Wreckless Eric