Відкрити головне меню

Рок-н-рол (англ. rock'n'roll — крутись і гойдайся) — модний танець, що виник у США з початком 50 років 20 ст. на ґрунті ритм-енд-блюзу і хілбілі. Сам термін «рок-н-рол» запровадив диск-жокей з Клівленда Е. Фрід в 1951 році. Рок-н-рол характеризується простою мелодією, побудованою на рифах, що супроводжується важким, монотонним і одноманітним ритмом з акцентами на другій і четвертій долях такту. Гармонія рок-н-ролу заснована на схемі 12-тактового блюзу. Музичний розмір — 4/4, темп — від помірно швидкого до швидкого.

Рок-н-рол
Стилістичні походження
Походження
період до 1950-тих, США
Типові інструменти
Популярність Одна з найбільш комерційно успішних музичних форм з 1950-тих
Похідні жанри Рок - Рокабілі - Софт-рок - Поп

Рок-н-рол виконує співак у супроводі невеликого ансамблю. В ранніх піснях рок-н-ролу в якості солюючого інструменту використовувались фортепіано або саксофон, але в подальшому, починаючи з середини 1950-х, ці інструменти доповнювались або замінялись гітарою.[1] В класичному рок-н-ролі зазвичай застосовується дві електро-гітари (сольна і ритм-гітара), контрабас або (з другої половини 1950-х) бас-гітара і ударна установка.[1]

Популярність здобув також «слоу-рок» (англ. slow rock) — повільна п'єса в стилі балади. Рок-н-рол суттєво вплинув на формування іншої танцювальної музики, як-от: твіст, медісон, шейк, джайв тощо.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б S. Evans, "The development of the Blues" in A. F. Moore, ed., The Cambridge companion to blues and gospel music (Cambridge: Cambridge University Press, 2002), pp. 40–42.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ДжерелаРедагувати