П'єтро I (італ. Pietro I; — 1195) — 13-й юдик (володар) Арборейської юдикату у 11861195 роках.

П'єтро I
Народивсяне раніше 1157
Ористано, Італія
Помер1214
Піза, Тоскана, Італія
Діяльністьмонарх
Титулюдикd
ПосадаJudge of Arboread
БатькоБаризон II
МатиPellegrina de Lacond
Брати, сестриSinispella of Arboread
ДітиБаризон Торхіторіо IV

Див. також: П'єтро I

Життєпис

ред.

Походив з династії Лакон-Серра. Син Баризона II, юдика Арбореї, та Пеллегріни де Лакон. Дата народження невідома. У 1186 році після смерті батька успадкував трон. Втім невдовзі його мачуха Агальбурса підтримала права на трон Угоне, сина Сініспелли, що була донькою Баризона II. П'єтро I вирішив спиратися на допогу Пізи, коли його суперник звернувся до Барселонського графства і Генуезької республіки. На бік П'єтро I став Костянтин, син співюдика Костянтина II.

У 1187 році виступив проти Торхіторіо III, юдика Кальярі, підтримавши військові дії пізанців проти цього володаря.

1189 року зумів укласти мирний договір з Генуєю, визнавши її зверхність. Зрештою після протистояння П'єтро I був оголошений головним юдиком (в низки джерел його називають юдик-автократор — за візантійським звичаєм). Його співправителем став Угоне I і Костянтин III. Останній помер до 1195 року.

1191 році спільно з Кальярський юдикатом виступив проти Костянтина II, юдика ТОрресу, але зазнав невдачі. 1192 року останній в союзі з Вільгельмом Салусіо IV, юдиком Кальярі, завдав поразки П'єтро I, внаслідок чого Арборейський юдикат фактично було розділено між переможцями. В північній частині від імені Угоне I став панувати Костянтин II Торреській, в іншій — владу отримав Вільгельм Салусіо. У 1194 році за посередництва генуезців було укладено союз з Торресом і Арбореєю, внаслідок чого П'єтро I зміг стати одноосібним правителем, остаточно закріпивши свій статус після початку війни між Кальярськимі Торреським юдикатами.

1195 року сам П'єтро I виступив проти Вільгельма Салусіо IV, юдика Кальярі (той перед тим переміг Торрес), проте зазнав поразки. Юдик Арбореї разом з сином Баризоном потрапив у полон. Вільгельм Салусіо IV перебував у полоні до самої смерті у 1206 року, померши в Ористано або Пізі.

Родина

ред.

Дружина — Якобина

Діти:

1 бастард

Джерела

ред.
  • Francesco Cesare Casula, La Storia di Sardegna, Sassari 1994.
  • Moore, John C. (1987). «Pope Innocent III, Sardinia, and the Papal State». Speculum. 62 (1): 81–101
  • AA.VV., la Grande enciclopedia della Sardegna, Sassari, 2007.