П'янков Володимир Олександрович

Володи́мир Олекса́ндрович П'янко́в (26 червня 1917(19170626), с. Верхня Бойовка Сисертського району Свердловської області — 8 жовтня 2015, м. Суми) — український поет, літератор, журналіст, Заслужений журналіст України.

П'янков Володимир Олександрович
Народився 26 червня 1917(1917-06-26)
с. Верхня Бойовка Сисертського району Свердловської області
Помер 8 жовтня 2015(2015-10-08) (98 років)
м. Суми
Поховання м. Суми, кладовище РТІ
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
Діяльність журналістика
Знання мов українська
Членство Національна спілка журналістів України
Роки активності 1952—2015
Жанр краєзнавство
Нагороди




Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945 Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1986 Орден Червоної Зірки  — 1943
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України

Походження ред.

В. П'янков народився на Уралі в родині робітника. Після закінчення школи в м. Єкатеринбург працював токарем на Уралмашзаводі. У 1937 р. став курсантом Батайської авіашколи Цивільного Повітряного Флоту. Отримавши звання пілота, працював у 206-му авіазагоні м. Свердловська. У березні 1941 р. — В. П'янков був призначений пілотом-інструктором 72-ї навчальної авіаційної ескадрильї в м. Красноуфімську (Урал), де він готував льотні кадри для фронту.

Участь у Другій світовій війні ред.

Восени 1942 р. молодший лейтенант запасу В. П'янков став льотчиком-розвідником Чорноморської авіації й до кінця війни знаходився в цьому підрозділі.

В. П'янков здійснив більше 300 бойових вильотів. Учасник визволення всіх міст-Героїв Чорномор'я: Новоросійська, Керчі, Севастополя, Одеси.

Трудова діяльність ред.

Після війни він працював інструктором-льотчиком аероклубу в м. Сімферополі.

У 1949 р. В.П'янков переїхав на Сумщину, а з 1952 року почав працювати кореспондентом районної газети у м. Лебедині «Життя Лебединщини». Створив апри ній літературну студію[1].

З 1983 р. мешкав у м. Суми.

Творчість ред.

В.П'янков — автор більше десяти збірників прози й поезії, а також 11 книг про участь сумчан у Другій світовій війні[2].

Перелік робіт ред.

  • П'янков Володимир Олександрович. За чисте небо! [Текст]: нариси, бувальщини, поезія воєнних років, фронтовий фольклор / В. О. П'янков. — Суми: Козацький вал, 2000. — 108 с.: іл. — ISBN 966-589-133-2
  • П'янков Володимир Олександрович. Солдатське серце [Текст]: оповідання, нариси, бувальщини / В. О. П'янков. — Суми: Корпункт, 2002. — 74 с.: фото. — ISBN 966-7402-17-7

Громадська діяльність ред.

Член Національного союзу журналістів, Міжрегіонального союзу письменників України.

Проводив активну суспільну роботу. У 95-річному В.П'янков активно займався спортом, їздив на велосипеді чи ковзанах[3].

Нагороди ред.

  • Орден Червоної Зірки (1943);
  • Орден Вітчизняної війни I ступеня (1945);
  • Орден Вітчизняної війни I ступеня (1986);
  • Медаль «За оборону Кавказу» (1945).

Смерть ред.

Помер В.П'янков 8 жовтня 2015 року на 99-му році життя. Похорони відбулися 10 жовтня о 10.30 в Будинку ветеранів у військовому містечку міста Суми. Поховааний на сумському кладовищі заводу РТІ.

Увіковічнення пам'яті ред.

2 вересня 2015 року в бібліотеці-філії № 2 Сумської ЦБС було відкрито музейну кімнату письменника, журналіста, військового льотчика Володимира Пя'нкова. Тут зібрані рукописи, рецензії, публікації відомих творів, а також особисті речі, реліквії, заслужені бойові нагороди і сторінки бойового життя[4].

Примітки ред.

  1. В Сумах поздравили журналистского ветерана // Данкор. — 2012. — 27 июня
  2. П'ЯНКОВ В. О. Короткі біографічні відомості. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 3 червня 2017.
  3. Патріарху сумської журналістики — 95![недоступне посилання з липня 2019]
  4. В Сумах открыли музейную комнату Владимира Пьянкова // Данкор. — 2015. — 4 сентября