о-Ксилен

хімічна сполука


o-Ксилен (орто-ксилен) є ароматичним вуглеводнем з формулою C6H4(CH3)2 з двома метильними замісниками, приєднаними до сусідніх атомів вуглецю бензольного кільця (орто-конфігурація). Це структурний ізомер м-ксилену та п-ксилену, суміш називається ксиленом або ксиленами. о-Ксилен — безбарвна злегка масляниста легкозаймиста рідина.

О-Ксилен

Скелетна формула О-Ксилену

Модель заповнення простору
Назва за IUPAC 1,2-ксилол[1]
Систематична назва 1,2-диметилбензол
Інші назви о-ксилол
Ідентифікатори
Номер CAS 95-47-6
Номер EINECS 202-422-2
DrugBank DB03029
KEGG C07212
ChEBI 28063
RTECS ZE2450000
SMILES CC1=CC=CC=C1C[2]
InChI InChI=1S/C8H10/c1-7-5-3-4-6-8(7)2/h3-6H,1-2H3
Номер Бельштейна 1815558
Номер Гмеліна 67796
Властивості
Молекулярна формула C8H10
Молярна маса 106,165 г/моль
Зовнішній вигляд Безбарвна рідина
Густина 0,88 г/мл
Тпл −24 °C (−11 °F; 249 K)
Ткип 144,4 °C (291,9 °F; 417,5 K)
Розчинність (вода) 0,02% (20°C)
Розчинність Добре розчинний у діетиловому етері, етанолі
Тиск насиченої пари 7 мм рт.ст. (20°C)
Показник заломлення (nD) 1,50545
В'язкість 1,1049 сПз при 0 °C
0,8102 сПз при 20 °C
Дипольний момент 0.64 D[3]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Виробництво

ред.

Нафта містить приблизно один масовий відсоток ксиленів. Більшість о-ксилену виробляється шляхом крекінгу нафти. Його отримують дистиляцією суміші ізомерів ксилену (о-ксилену, м-ксилену та п-ксилену). Виробництво становило приблизно 500 000 тонн у 2000 році. Ксилени також входять до складу сирого бензену (2—5%), який виробляється на коксохімічних підприємствах. Частка о-ксилену в сирому бензені складає 0,4—1%.

Застосування

ред.

1. Використовують o-ксилен для виробництва фталевого ангідриду:

 

2. Через те, що метильні групи легко окислюються вони легко піддаються галогенуванню. При обробці елементарним бромом ці групи бромуються, утворюючи ксилілен дибромід:[4]

C6H4(CH3)2 + 2 Br2 → C6H4(CH2Br)2 + 2 HBr

Примітки

ред.
  1. Nomenclature of Organic Chemistry : IUPAC Recommendations and Preferred Names 2013 (Blue Book). Cambridge: The Royal Society of Chemistry. 2014. с. 121, 139, 653. doi:10.1039/9781849733069. ISBN 978-0-85404-182-4.
  2. O-XYLENE
  3. Rudolph, H.D.; Walzer, K.; Krutzik, Irmhild (1973). Microwave spectrum, barrier for methyl rotation, methyl conformation, and dipole moment of ortho-xylene. Journal of Molecular Spectroscopy. 47 (2): 314. Bibcode:1973JMoSp..47..314R. doi:10.1016/0022-2852(73)90016-7.
  4. Emily F. M. Stephenson (1954). o-Xylylene Dibromide. Organic Syntheses. 34: 100. doi:10.15227/orgsyn.034.0100.