Отрішко Валерій Михайлович

Отрішко (Отрешко) Валерій Михайлович (9 лютого 1949, Грозний, РРФСР — 29 листопада 1999, Київ, Україна) — археолог, один із провідних фахівців з історії Північного Причорномор'я часів грецької колонізації. Член Одеського археологічного товариства (з 1985). Кандидат історичних наук (з 1990).

Отрішко Валерій Михайлович
Народився 9 лютого 1949(1949-02-09)
Грозний, РРФСР, СРСР
Помер 29 листопада 1999(1999-11-29) (50 років)
Київ, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність археолог
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1972)
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Заклад Інститут археології РАН

Біографічні відомості ред.

Народився в місті Грозний (нині столиця Чеченської Республіки, РФ) в сім'ї журналіста, письменника. Разом із батьками переїхав у 1966 році до Києва. Із 1967 року постійно брав участь у розкопках давньогрецьких поселень. Зазнав впливів Лазаря Славіна, Володимира Лапіна та Анатолія Буракова. Із 1970 року працював в Інституті археології АН УРСР. У 1972 році закінчив вечірнє відділення історичного факультету Київського університету. У 1975—1978 рр. навчався в аспірантурі Інституту археології АН СРСР (Москва). Займався виробленням методичних засад археологічної роботи.

Добрий знавець античних авторів й епіграфічних джерел, протягом 30-ти років активної наукової діяльності вивчав Нижнє Побужжя в епоху архаїки 6–5 ст. до н. е., передусім становлення Ольвійського поліса та його хори. На археологічному матеріалі студіював проблеми політики, економіки й палеодемографії (демографічний і військовий потенціал), матеріальну й духовну культуру населення, його етносоціальний склад, елліно-варварські взаємовідносини, важливі проблеми водопостачання тощо.

Кандидатську дисертацію на тему: «Ольвійська хора VI—V ст. до н. е.» захистив у 1990 році. Висунув концепцію про цілеспрямоване влаштування святилищ Ахіллові Понтарху на звернених на західних мисах, що визначалося давніми міфо-географічними уявленнями греків про вхід до потойбічного світу. Новаторський характер мають його ідеї, що виникли довкола почесного декрету, пов'язаного з особою ольвійського фінансиста Протогена.

Узяв участь у підсумкових колективних працях «Археология Украинской ССР» (т. 2; 1986), «Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время» (1987), «Сельская округа Ольвии» (1989) та «Античные поселения Нижнего Побужья: Археологическая карта» (1990).

Автор низки наукових тез і повідомлень, в яких відображені важливі ідеї, які він не встиг розробити докладно.

Джерела ред.