Острів Желтухіна
О́стрів Желту́хіна (рос. Остров Желтухина) — невеликий острів в затоці Петра Великого Японського моря. Знаходиться за 1,2 км на південний захід від острова Моїсеєва. Адміністративно належить до Первомайського району Владивостока Приморського краю Росії[1].
| Острів Желтухіна | |
|---|---|
| Остров Желтухина | |
| Географія | |
| 42°49′36″ пн. ш. 131°36′53″ сх. д. / 42.82666666669477706° пн. ш. 131.61472222224776374° сх. д.Координати: 42°49′36″ пн. ш. 131°36′53″ сх. д. / 42.82666666669477706° пн. ш. 131.61472222224776374° сх. д. | |
| Місцерозташування |
затока Петра Великого Японське море |
| Акваторія | Затока Петра Великого |
| Група островів | Архіпелаг Імператриці Євгенії |
| Площа | 0,33 км² |
| Найвища точка | 75,1 м |
| Країна | |
 Росія | |
| Регіон | Приморський край |
| Адм. одиниця | Приморський край |
| Населення |
відсутнє |
  Острів Желтухіна Острів Желтухіна (Росія) | |
 | |
Географія ред.
Острів виділяється своїми червонувато-жовтими скелями. Південний берег скелястий та високий. На заході та сході розташовані два гостроконечні пагорби, розділені неглибокою западиною, які разом надають острову вигляд сідла. Західний пагорб вищий за лівий і має висоту 75,1 м. Південні схили стрімкі обох пагорбів обривисті, північні схили полого спускаються до низького берега бухти. Поверхня вкрита широколистим лісом. На південь від острова розташована гряда надводних каменів, біля північно-східного берега розкидані декілька стовпоподібних кекурів.
Історія ред.
Острів досліджений в 1862-1863 роках експедицією підполковника корпусу флотських штурманів Василя Бабкіна. Тоді ж і був названий на честь командира корвета «Калевала» капітан-лейтенанта Ф. Н. Желтухіна.
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 10 листопада 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Приморського краю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |