Оста́п Біля́вський, або Євстахій Білявський[1] (близько 1740, Городище, нині Сокальський район, Львівщина, Україна — 1803) — український художник-портретист.

Остап Білявський
Народився 1740
Городище, Сокальський район, Львівська область, Україна
Помер 1804
Громадянство Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Габсбурзька монархія
Місце проживання
Діяльність художник
Alma mater Академія Святого Луки
Вчителі Станіслав Строїнський
Відомі учні Глоговський Юрій Якович
Magnum opus Костел єзуїтів, Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів) і Церква Петра і Павла (Львів)
POL COA Trąby.svg

ЖиттєписРедагувати

Народився в Галичині в селі Городищі, нині Сокальський район, Львівська область (за іншими даними, в с. Городище поблизу м. Бережан[2]).

Не відомо, коли поїхав до Львова вчитися і хто був його вчителем.[2] 1766 року вчився в Римі в Академії святого Луки. З 1771 року жив і працював у Львові. Славився як один із восьми найвідоміших малярів Львівського цеху.

Виконував на замовлення міщан, зокрема членів львівської Ставропігії, численні портрети. Наприкінці 1790-х — початку 1800-х pp. створив галерею портретів вірменських латинських архиєпископів: Іоана Шимоновича (1802), Вартануса Гунаняна (1802) та ін.

Займався розписами для львівських церков. У 1776 році розмальовував церкву святого Миколая в Крехівському монастирі (не збереглися). Він залишив нащадкам безцінні розписи церков у Крехові, Добрянах, Львові, Римі.

Серед учнів найбільш відомий Єжи Глоговський. У музеях Львова, зокрема, у збірці Олеського замку зберігається чимало творів портретного живопису Білявського.

ТвориРедагувати

 
Портрет Іоана Шимоновича (1802)
  • Портрет дами з трояндами
  • Портрет невідомої жінки
  • Портрет графині[2] Гонорати[3] Холоневської з Лопатина (у заміжжі Рищевська[1] (пол. Rzyszczewska)[3] родичка короля Станіслава Августа), 1781 р.[2]
  • Портрет Христофора Дейми. 1782 р.
  • Портрет Івана Бачинського. 1789 р.
  • Портрет Яна графа Мієра. 1787 р.
  • Портрет Схоластики Нікорович. 1787 р.
  • Портрет губернатора Галичини Йозефа Урмені. 1803 р.
  • Портрет Іґнатія Потоцького (1790)[2]
  • Портрет Тадеуша Лещинського (1793)[2]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Александрович В. Забутий Білявський // Прадідівська справа.
  2. а б в г д е Лильо О. Штрихи до біографій… — С. 204.
  3. а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 3. — S. 57. (пол.)

ДжерелаРедагувати