Вартан Гунанян (пол. Wartan Hunanian; 1644, Токат, Західна Вірменія, Османська імперія — 8 червня 1715 , Львів, Руське воєводство, Річ Посполита) — католицький архієпископ львівський вірменського обряду.

Вартан Гунанян
Архієпископ Львівський вірменського обряду
з 1675 - 1715
Попередник: Миколай Торосович
Наступник: Ян Тобіяш Августинович
 
Альма-матер: Папський Урбаніанський університет
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження: 1644(1644)
Токат, Західна Вірменія, Османська імперія Османська імперія
Смерть: 8 червня 1715(1715-06-08)
Львів, Прапор Речі Посполитої Річ Посполита
Похований: Вірменський собор (Львів)
Престол: Львівська вірменсько-католицька архієпархія
Посада: Архієпископ Львівський вірменського обряду

Біографія ред.

Народився в 1644 році в Токаті.

До Львова з Ечміадзіну як диякон прибув 1665 р., супроводжуючи легата католикоса Павла з Токату. Освіту отримав у Львівському вірменському колегіумі театинців, у Папському колегіумі в Римі, де здобув ступінь доктора теології в Колегіум Урбанум де Пронаганда Фіде.

У травні 1675 р. висвячений архиєпископом Миколою Торосевичем на титулярного єпископа Єпіфанії у Кілікії і призначений єпископом-коад'ютором Львівської вірменської дієцезії. До Львова прибув 24 жовтня 1675.

У 1677 р. поїхав до Великої Вірменії (покинув Львів 5 червня) через непорозуміння з М. Торосевичем, який ставився до нього неприхильно. У Вірменії був заарештований та битий, перебував у в'язниці, за чим наглядав перський патріарх Егіазар. Ечміадзінський патріарх постановив не відпускати Гунаняна до Льввоа, сподіваючись унії з Римом під час «ваканту».

До Львова повернувся лише 2 жовтня 1686 р. за втручання Папи Інокентія ХІ та дипломатичної «інтервенції» Яна Собеського у патріарха Егіазара. Зокрема, 17 грудня 1685 був у Алеппо.

За його урядування 1692 року до Львова було перенесено чудотворну ікону Язловецької Матері Божої.[2]

Помер у травні 1715 року в Львові, похований у вірменській катедрі у Львові.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. MAK
  2. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — S. 16. (пол.)

Джерела ред.

Посилання ред.