Оселедцеподібні

Оселедцеподібні (Clupeiformes) — ряд риб класу променеперих (Actinopterygii), що містить багато промислових видів. Єдиний ряд у надряді Оселедцевих (Clupeomorpha).

Опис

Тіло сплюснуте з боків, вкрите циклоїдною лускою. Бічної лінії немає або вона дуже коротка. Голова не вкрита лускою. Промені плавців м'які, хвостовий плавець гомоцеркальний. Плавальний міхур з'єднаний із стравоходом і має відростки. Більшість цих риб пелагічні, живляться планктоном, утворюють великі косяки.

В основному в цьому ряді невеликі риби (до 35-40 см), але є й винятки, наприклад оселедець-дораб, або зубастий оселедець (Chirocentrus dorab), завдовжки до 3,6 метра.

Особливості біології

Більше половини оселедцеподібних (близько 221 видів) — мешканці морів. Прісноводних набагато менше — 31 вид.

40 видів цих риб більшу частину життя проводять в морі, а для нересту підіймаються в річки. Деякі проходять при цьому великі відстані. Наприклад, оселедець-чорноспинка (Caspiolosa kessleri) до зведення каскаду гребель на Волзі підіймалися по річці на 2-3 тис. км, рухаючись зі швидкістю до 70 км/добу.

Переважна більшість оселедцеподібних живуть зграями. Інколи вони утворюють гігантські в сотні тисяч і навіть мільйони особин. Риби в зграях демонструють дивну узгодженість в поведінці. Основу живлення оселедцеподібних складають дрібні безхребетні тварини. Виняток становлять хижі дораби, в яких щелепа озброєна великими гострими зубами; за це дорабів називають «вовчими оселедцями».

Практичне значення

Оселедцеподібні є найважливішим об'єктом рибальства. У них відмінний смак, і ловити їх вигідно, оскільки зграї величезні. Лов оселедця — один із старих морських промислів в Європі — зіграв значну роль в історії багатьох держав. На торгівлі оселедцем трималася могутність Ганзейського союзу, заснованого вольними містами Гамбургом, Бременом, Любеком. В 15 столітті голландці освоїли мистецтво бочкового засолу оселедця і це кінець кінцем підірвало економічне процвітання Ганзи, а Голландії дало можливість побудувати риболовецький і торговельний флот і перетворитися на могутню морську державу.

Сьогодні на оселедцеподібних припадає близько 1/3 всього світового видобутку риби. Рекордсменами є анчоуси (Engraulis) — в світовій статистиці рибальства вони міцно утримують перше місце. До цього роду відноситься, зокрема, анчоус європейський (Engraulis encrasicolus), підвидами якого є азовська і чорноморська хамса. Інший вигляд — анчоус перуанський (Engraulis ringens) — взагалі найчисленніша риба на Землі. Він живе уздовж узбережжя Перу і Північного Чилі.

Риби мають велике економічне значення як цінний продукт харчування. Крім того, вони є джерелом риб'ячого жиру, багатого на ретинол (віт. А) та кальцифероли (віт. Д), рибного клею, шкіри, рибного борошна, яке використовують на корм худобі, та інших продуктів.

Як уже зазначалося, риби є проміжними хазяїнами деяких гельмінтів, що паразитують в організмі людини і тварин (котячий сисун і стьожак широкий).

У нашій країні успішно розвивається рибництво. Цінні породи риб розводять у тих водоймах, де вони раніше не зустрічалися. З цією метою будують великі рибоводні заводи, на яких розводять різних промислових риб (осетрових, сига, білорибицю тощо). Ікру на цих заводах запліднюють штучно. Розвиток ікри відбувається в спеціальних апаратах. Мальків деякий час витримують у них, а потім, вже достатньо зміцнілих, випускають у природні водойма. Вплив діяльності людини на чисельність риби.

Наведені вище дані свідчать, що діяльність людини(штучне розведення риби, вирощування її в ставкових господарствах тощо) сприяє збільшенню чисельності риби. Проте нераціональний перевилов риби без урахування її відтворення(в тому числі і на шляху до місця нересту), будівництво гідротехнічних споруд без спеціальних пристосувань для переміщення риби в місця нересту, забруднення водойм стічними водами та отруйними хімічними речовинами призводять до значного зменшення чисельності риби.

Нераціональне рибництво може спричинити масове знищення риби. Прикладом може бути виснаження рибного промислу в Азовському морі перед другою світовою війною. Нераціональним є вилов дрібної риби, оскільки, з одного боку, така риба могла б з часом дати більшу масу, а з іншого — риба знищується ще до виконання функцій розмноження. Шкідливо також впливають знаряддя лову, бо вони завдають шкоди не спійманій рибі. Тому в усіх країнах світу існує законодавство щодо охорони рибних багатств, яке регламентує час і місце лову, знаряддя лову тощо. Застосування знарядь лову, що псують рибу і спричинюють її загибель, забороняється. На інші знаряддя встановлено певні обмеження(розмір гачків, чарунок у сітках тощо). Дуже важливим є дотримання дозволених термінів лову, встановлення мінімальних розмірів виловлюваної риби і заповідних просторів. Рибництво, крім того, має бути представлене на наукову основу (облік, знання рибних запасів тощо).

Систематика

Класифікація

• Підряд Denticipitoidei
  • Родина Denticipitidae
• Підряд Clupeoidei
  • Родина Анчоусові (Engraulidae)
  • Родина Spratelloididae
  • Родина Pristigasteridae
  • Родина Dussumieriidae
  • Родина Дорабові (Chirocentridae)
  • Родина Оселедцеві (Clupeidae)

Представники

Сардина далекосхідна, або івасі (Sardinops sagax melanosticta), морська риба, поширена у водах далекого Сходу. У басейнах Чорного та Азовського морів поширені оселедець чорноморський (Alosa kessleri pontica), оселедець керченський (азовський — A. caspia tanaica), шпрот чорноморський (Sprattus sprattus phalericus), хамса (Engraulis encrasicholus ponticus).

Література

• Анисимова И. М., Лавровский В. В. Ихтиология: Учеб. пособие. — М. : Высшая школа, 1983. — 256 с. (с. 143—148)
• Баклашова Т. А. Ихтиология: Учебник. — М. : Высшая школа, 1980. — 324 с. (с. 137—156)
• Васильева Е. Д. Рыбы Черного моря: Определитель морских, солоноватоводных, эвригалинных и проходных видов. — М. : Изд-во ВНИРО, 2007. — 238 с. (с. 43—51). — ISBN 978-5-85382-347-1
• Дирипаско О. А., Изергин Л. В., Демьяненко К. В. Рыбы Азовского моря / Под ред. Н. Г. Богуцкой. — Бердянск : Изд-во 000 «НПК «Интер-М», 2011. — 288 с. (с. 54—67). — ISBN 978-966-97110-5 -2
• Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В. Е. Соколов — М. : Просвещение, 1983. — Т. 4. Рыбы / Под ред. Т. С. Расса. — 576 с. (с. 106—135)
• Мовчан Ю. В. Риби України (Визначник-довідник). — К. : Золоті ворота, 2011. — 444 с. (с. (44—55). — ISBN 978-966-2246-26-1
• Наумов Н. П. Карташов Н. Н. Зоология позвоночных: Учебник. — Ч. 1. Низшие хордовые, бесчелюстные, рыбы, земноводные. — М. : Высшая школа, 1979. — 333 с. (с. 186—187)
• Нельсон Д. С. Рыбы мировой фауны. — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 880 с. (с. 203—211). — ISBN 978-5-397-00675-0
• Никольский Г. В. Частная ихтиология: Учеб. пособие. — М. : Сов. наука, 1950. — 436 с. (с. 98—122)
• Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 113—119)
• Рыбы СССР: Справочник-определитель / Лебедев В. Д., Спановская В. Д., Савваитова К. А. и др. / под. ред. Г. В. Никольского и В. А. Григораш. — М. : Мысль, 1969. — 352 с. (с. 63—131)
• Фауна України. В 40-а т. — К. : Наук. думка, 1980. — Т. 8. Риби. — Вип. 1. / Павлов П. Й. — 352 с. (с. 187—282)

Посилання

• Froese R., Pauly D. (eds.) (2022). Ряд Clupeiformes на FishBase. Версія за 08 2022 року.