Відкрити головне меню
Реконструкція вигляду людини прямоходячої (Homo erectus). Антропологи вважають, що H. erectus першим почав освоювати вогонь

Освоєння вогню древніми людьми стало переломним моментом у соціальній еволюції людини, що дозволив людям урізноманітнити білкову та вуглеводну їжу, з'явилася можливість приготувати її, розвинути свою активність в нічний час, а також захищатися від хижаків[1].

Зміст

АфрикаРедагувати

Перші свідчення використання людьми вогню відносяться до таких археологічним стоянок стародавньої людини в Східній Африці, як Чесованья (Чесованджа) біля озера Барінго, Кообі-Фора і Ологесаліріє в Кенії.

Докази в Чесованьї представляють собою осколки червоної глини, мають вік близько 1,42 мільйони років[2]. Сліди випалу цих осколків свідчать про те, що вони були нагріті до температури 400°C — для додання твердості.

В ефіопському Габебі у локації № 8 знайдені фрагменти ігнімбритів, який з'являється у результаті горіння, але перегрів гірської породи міг з'явитися також і в результаті місцевої вулканічної активності[2]. Вони виявилися серед артефактів ашельської культури, створених H. erectus.

В середині долини річки Аваш були виявлені конічні утворення з червоною глиною, що можливо тільки при температурі 200°C. Ці знахідки наводять на думку про те, що деревина могла спалюватися з розрахунком, щоб вогонь виявився подалі від місця проживання[2]. Крім цього, в долині Аваш знайдені обгорілі камені, але в районі древньої стоянки були присутні також і вулканічні породи.

Вогонь застосовувався для нагріву силкритових каменів з метою полегшення подальшої обробки та виготовлення знарядь праці культури Стіллбей[3][4][5]. Проведені дослідження співставлюють цей факт не тільки зі стоянкою Сталбей, що має вік близько 72 тисячі років, а й зі стоянками, які можуть нараховувати і до 164 тисяч років[3].

АзіяРедагувати

 
Печери Чжоукоудянь, об'єкт Світової спадщини в Китаї.
  • Досліджена в 2009 році стоянка Гешер Бенот Яаков поблизу Мосту дочок Якова в Ізраїлі доводить застосування вогню H. erectus або H. ergaster (людиною працюючою) приблизно 790-690 тисяч років тому[6].
  • В ізраїльській печері Табун всі верстви відкладень молодші 350 тисяч років містять кремінь з явними ознаками впливу вогню[7].
  • У Сіхоуду провінції Шаньсі, про горіння свідчать чорні, сірі і сіро-зелені кістки ссавців.
  • У китайському Юань Моу провінції Юньнань була виявлена ще одна давня стоянка з почорнілими кістками ссавців[2].
  • У Трініль на острові Ява також були знайдені подібні почорнілі кістки тварин і поклади деревного вугілля серед скам'янілостей H. erectus.
  • У Азихській печері в Азербайджані виявлено сліди багать, а також камені, які розташовані навколо зольної плями, що пояснюється вченими як рання форма вогнища. Вік - 600-700 тис. років.
  • У китайському Чжоукоудяні свідчення застосування вогню мають вік від 500 тисяч до 1,5 мільйонів років[8]

ЄвропаРедагувати

Численні стоянки в Європі також демонструють свідоцтва використання вогню H. erectus. Найдавніша стоянка Вертешселеш виявлена в Угорщині, де знайдені свідчення у вигляді обгорілих кісток, але без деревного вугілля.

У Торральба і Амброне (Іспанія), присутні деревне вугілля і деревина, а ашельські вироби з каменю мають вік 0,3-0,5 мільйона років[2].

У Сент-Астеба-Шансоні (Франція) є свідчення у вигляді вогнищ і почервонілої землі в печері Ескален. Цим вогнищам близько 200 тисяч років[2].

Зміни у поведінціРедагувати

Вогонь і світло від нього вніс найважливіші зміни в поведінку людей[9]. Активність більше не обмежувалася денним часом. Крім того, багато великих тварин і кусючих комах уникали вогню і диму[1][2]. Вогонь також привів до поліпшення харчування через можливість приготувати білкову їжу[1][10][11].

Річард Вронгхам з Гарвардського університету стверджує, що приготування рослинної їжі могло стати причиною прискореного розвитку головного мозку в ході еволюції, оскільки полісахариди в їжі, яка містить крохмаль, краще засвоювались і, як наслідок, дозволяли організму поглинати більше калорій[12][13][14].

Зміни в дієтіРедагувати

Шталь вважав, що, оскільки такі речовини, як целюлоза і крохмаль, які в найбільших кількостях містяться в стеблах, коренях, листках і бульбах, важко перетравлюються, ці органи рослин не могли бути основною частиною людського раціону до початку використання вогню[15].

Замість цього в їжу вживалися рослини, що у великих кількостях містять моносахариди і дисахариди — насіння і соковиті плоди. Вміст токсинів у насінні і подібних вуглеводних продуктах теж впливав на раціон. Так, ціаногеновий глікозид, знайдений у лляному сім'ї і маніоці, ставав нетоксичним при тепловій обробці[15]. Зуби H. erectus і їх знос вказували на вживання такої їжі, як жорстке м'ясо і свіжі коренеплоди[16][17].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Price, David. Energy and Human Evolution. Архів оригіналу за 2012-06-17. Процитовано 2007-11-12. 
  2. а б в г д е ж James, Steven R. (February 1989). Hominid Use of Fire in the Lower and Middle Pleistocene: A Review of the Evidence. Current Anthropology 30 (1) (University of Chicago Press). с. 1–26. doi:10.1086/203705. 
  3. а б Brown KS, Marean CW, Herries AI, Jacobs Z, Tribolo C, Braun D, Roberts DL, Meyer MC, Bernatchez J. (2009).
  4. Webb J. Domanski M. (2009).
  5. Callaway.
  6. Rincon, Paul (April 29, 2004). Early human fire skills revealed. BBC News. Процитовано 2007-11-12. 
  7. Предки человека могли приручить огонь 350 тысяч лет назад
  8. First Control of Fire by Human Beings--How Early?. Архів оригіналу за 2011-08-24. Процитовано 2007-11-12. 
  9. Stone, Linda; Paul F. Lurquin, Luigi Luca Cavalli-Sforza (2007). Genes, Culture, And Human Evolution: A Synthesis. Blackwell Publishing. с. 33. 
  10. Weiner, S.; Q. Xu, P. Goldberg, J. Liu, O. Bar-Yosef (1998). Evidence for the Use of Fire at Zhoukoudian, China. Science 281. с. 251–253. doi:10.1126/science.281.5374.251. 
  11. Eisley, Loren C. (1955). Fossil Man and Human Evolution. Yearbook of Anthropology (University of Chicago Press). с. 61–78. 
  12. William R. Leonard. Food for Thought: Into the Fire. Scientific american. Архів оригіналу за 2012-06-17. Процитовано 2008-02-22. 
  13. Wrangham R, Conklin-Brittain N. (2003 Sep). Cooking as a biological trait ([недоступне посилання з 01.03.2009] — Sep&as_yhi=2003 Sep&btnG=Search Scholar search). Comp Biochem Physiol a Mol Integr Physiol 136 (1). с. 35–46. PMID 14527628. doi:10.1016/S1095-6433(03)00020-5. Архів оригіналу за 19 травень 2005. Процитовано 21 квітень 2016. 
  14. Lambert, Craig (May-June 2004). The Way We Eat Now. Harvard Magazine. 
  15. а б Stahl, Ann Brower (April 1984). Hominid Dietary Selection Before Fire. Current Anthropology 25 (2) (University of Chicago Press). с. 151–168. doi:10.1086/203106. 
  16. Viegas, Jennifer (November 22, 2005). News in Science - Homo erectus ate crunchy food - 22/11/2005. Процитовано 2007-11-12. 
  17. Early Human Evolution:  Homo ergaster and erectus. Архів оригіналу за 2012-04-15. Процитовано 2007-11-12. 

ЛітератураРедагувати

  • Поршнев Б. Ф. Глава 7. Происхождение огня // О начале человеческой истории. — М. : ФЭРИ-В, 2006.(рос.)

ПосиланняРедагувати